Відвід присяжного у справі про усиновлення у зв’язку із повторною неявкою

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Відвід присяжного у справі про усиновлення у зв’язку із повторною неявкою на розгляд справи на підставі п.5. ч.1. ст . 36 ЦПК України (є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді)

Відповідно до ст.127 Конституції України у визначених законом випадках правосуддя в Україні здійснюється за участю присяжних.

Відповідно до положень пункту 3 частини 2 ст. 19 ЦПК України та за приписами частини 4 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає у порядку окремого провадження справи про усиновлення у складі одного судді і двох присяжних.

Відповідно доч.1 ст. 63 Закону України «Про судострій та статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Отже, присяжний у складі суду разом із суддею здійснює правосуддя.

Згідно з п. 7,8, ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

(!!!) А відтак, питання про відвід суд вирішує без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 3 ст. 65 вказаного Закону, особа, включена до списку присяжних, зобов`язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Відповідно до висновку №1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

Згідно з частиною 4 ст. 66 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», увільнення від виконання обов`язків присяжного внаслідок відводу здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Крім того, присяжний може бути увільнений від виконання обов’язків у конкретній справі, якщо буде задоволено його відвід/ самовідвід у порядку, передбаченому процесуальним законодавством або за поданням головуючого судді.

Також присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

1) у разі невиконання присяжним обов'язків;

2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

За положенням ч. 2 ст. 40 ЦПК України  питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

За ч. 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

ВИСНОВОК: Наслідком відводу присяжного є здійснення повторного попереднього добору серед присяжних для визначення одного для участі у розгляді справи у порядку, визначеному частиною 2 статті 67 Закону «Про судоустрій та статус суддів».

 

 

 

Матеріал по темі: «Хто такий «орган опіки та піклування» у справах про усиновлення?»

 

 

 

Теги: усиновлення, усиновлення дитини, заява про усиновлення дитини, висновок служби у справах дітей, актовий запис, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, зміна прізвища дитини, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Спосіб судового захисту інтересу особи, яка бажає стати опікуном дитини

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Спосіб судового захисту інтересу особи, яка бажає стати опікуном дитини за наявності рішення про призначення опікуном іншої особи

18 квітня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 761/18652/22, провадження № 61-12220св24 (ЄДРСРУ № 128386913) досліджував питання щодо способів судового захисту інтересу особи, яка бажає стати опікуном дитини.

Малолітня, неповнолітня особа, а також фізична особа, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, має право на опіку або піклування (стаття 292 ЦК України).

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України).

Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників (частина п`ята статті 63 ЦК України).

Якщо призначений опікун належно не виконує обов`язки відносно підопічного, суд звільняє такого опікуна і водночас вирішує питання про заміну його на іншого (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 січня 2024року у справі № 753/1905/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 163/1251/22, від 13 листопада 2024 року у справі № 350/375/23).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, урахувавши висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 163/1251/22, від 13 листопада 2024 року у справі № 350/375/23, зауважує, що належним способом захисту інтересу особи, яка бажає стати опікуном дитини за наявності рішення про призначення опікуном іншої особи, є, зокрема, вимоги про призначення співопікуном, про звільнення опікуна та про заміну його на іншого.

ВИСНОВОК: Способом судового захисту інтересу особи, яка бажає стати опікуном дитини за наявності рішення про призначення опікуном іншої особи є: 1) вимога про призначення співопікуном або 2) про звільнення опікуна (опікунів) і заміну на іншого.

 

 

 

Матеріал по темі: «(НЕ)Призначення опікуна з числа військовозобов’язаних осіб»

 

 

Теги: усиновлення, усиновлення дитини, заява про усиновлення дитини, висновок служби у справах дітей, актовий запис, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, зміна прізвища дитини, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Органи ДРАЦС у справах про усиновлення дитини

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

(Не)обов’язковість участі органів ДРАЦС, як заінтересованих осіб у справах про усиновлення дитини

Ч. 2 п. 2. розділу I Загальних положень «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000  № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5,  – надалі «Правила») передбачає, що відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.

П. 6 розділу II «Загальні норми державної реєстрації актів цивільного стану» Правил вказує, якщо до актового запису цивільного стану вносяться зміни або здійснюються інші відмітки (про розірвання шлюбу, усиновлення, зміну імені у випадках, встановлених законом, позбавлення чи поновлення батьківських прав тощо), то на лицьовому боці актового запису зазначаються підстави їх внесення: актовий запис, рішення суду, розпорядження голови районної, міської державної адміністрації або рішення виконавчого комітету міської, районної в місті ради про присвоєння або зміну прізвища або власного імені малолітньої дитини, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або інший документ, який є підставою для внесення змін. Записи щодо внесених до актового запису цивільного стану змін засвідчуються підписом посадової особи та печаткою відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться одночасно з внесенням таких самих змін до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. 

ВИСНОВОК: Підсумовуючи зазначене вбачається, що окрім органу опіки та піклування як заінтересованих осіб, у справах про усиновлення суди нерідко залучають державні органи реєстрації актів цивільного стану, які не є заінтересованими особами, оскільки в силу закону органи ДРАЦС зобов’язанні внести відповідні зміни у актовий запис на підставі рішення суду.

 

 

 

Матеріал по темі: «Хто такий «орган опіки та піклування» у справах про усиновлення?»

 

 

#усиновлення, #усиновлення_дитини, #заява_про_усиновлення_дитини, #висновок_служби_у_справах_дітей, #актовий_запис, #свідоцтво_про_народження, #свідоцтво_про_шлюб, #зміна_прізвища_дитини, #судова_практика, #Верховний_суд, #Адвокат_Морозов

Захист прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою спростив процедуру усиновлення, опіки та піклування над дітьми що залишилися без батьківського піклування

22 березня 2022 р. Кабінетом Міністрів України  прийнято постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо захисту прав дітей на період надзвичайного або воєнного стану» № 349.

Вказаною постановою внесені зміни до пункт 2 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 зокрема про те, що під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану до дитячого будинку сімейного типу можуть влаштовуватися діти, які залишилися без батьківського піклування, на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей у дитячому будинку сімейного типу.

Окрім цього, Положення про прийомну сім’ю доповнено другим пунктом про те, що під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану у прийомні сім’ї можуть тимчасово влаштовуватися діти, які залишилися без батьківського піклування, на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей у прийомній сім’ї.

Прийомна сім'я - сім'я або окрема особа, яка не перебуває у  шлюбі,  що  добровільно  за плату взяла на виховання та спільне проживання   від   одного   до   чотирьох  дітей-сиріт  та  дітей, позбавлених батьківського піклування (абз.1 п. 2 Положення).

Прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у  шлюбі, які взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і  дітей,  позбавлених  батьківського  піклування (абз. 2 п. 2 Положення).

Рішення   про   утворення  прийомної  сім’ї  приймається районною,  районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим  органом  міської  ради   на  підставі  заяви сім’ї або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім’ю, за поданням відповідного висновку служби  у справах дітей про можливість утворення прийомної сім’ї з урахуванням  рекомендації  центру соціальних служб за результатами проходження  курсу  навчання  з  виховання  дітей-сиріт  та дітей, позбавлених  батьківського  піклування (п. 5 Положення).

Прийомними батьками можуть бути окремі працездатні особи та особи, які перебувають у шлюбі (п. 14 Положення).

Кандидати  у  прийомні  батьки  подають  до органу, який утворює прийомну сім’ю, такі документи:

• заяву кандидатів  у  прийомні батьки про утворення прийомної сім’ї  із  зазначенням  інформації  про  наявність або відсутність кредитних зобов’язань;
• копію документів, що посвідчують особу кандидатів у прийомні батьки;
• довідку про реєстрацію місця проживання особи (для кандидатів у прийомні  батьки  та  членів  сім’ї,  які  проживають з ними на спільній житловій площі);
• копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);
• висновок про  стан  здоров’я  заявника  за  формою  згідно з додатком  5  до  Порядку  провадження органами опіки та піклування діяльності,  пов’язаної  із  захистом  прав дитини ( 866-2008-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 - для заявників та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі;
• довідку про  доходи  потенційної  прийомної сім’ї за останні шість  місяців або довідку про подану декларацію про майновий стан і  доходи  (про  сплату  податку  на  доходи  фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);
• довідку про наявність або відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;
• довідку про  наявність  або  відсутність  судимості,  видану територіальним  органом  з  надання сервісних послуг МВС за місцем проживання  заявника  (для  кожного  заявника та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);
• копію документа,  що  підтверджує  право  власності на житло кандидатів у прийомні батьки;
• довідку про   проходження   курсу   навчання   з  виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом  із  кандидатами  у  прийомні батьки, на утворення прийомної сім’ї,   засвідчену   нотаріально   або   написану  власноручно  в присутності   посадової  особи,  яка  приймає  документи,  про  що робиться  позначка  на  заяві  із  зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Окрім цього, відповідно до п. 79 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”  під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:

• заяву;
• копію паспорта громадянина України;
• документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
• довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
• довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Діяˮ.

У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.

Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

 

Матеріал по темі: ««Бойовий імунітет» та порушення «законів і звичаїв війни»»

  

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

 

 

Теги: опіка, піклування, усиновлення, діти сироти, процедура усиновлення, органи опіки, воєнний стан, Адвокат Морозов