Адвокат Морозов (судовий захист)
Тенденції судової практики Верховного суду щодо оподаткування прощеного
(анульованого) боргу.
08 травня 2018 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 817/401/16, адміністративне провадження №
/9901/26135/18 (ЄДРСРУ №73869634) досліджуючи питання щодо оподаткування
прощеного (анульованого) боргу підтвердив раніше висловлену правову позицію.
Суд вказав, що визначальною ознакою
доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу
фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників
фінансового та/або майнового стану платника податку.
ВАЖЛИВО: Основна сума боргу платника податку анульована (прощена) кредитором за
його самостійним рішенням є доходом такого платника.
Проценти нараховані за користування
кредитними коштами включаються до оподаткованого доходу, що отриманий платником
податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого
(прощеного) кредитором, оскільки
нараховані проценти за користування кредитом, є платою за надану послугу
з користування кредитними коштами, а тому анулювання таких (процентів) -
звільнення від оплати за таку послугу для позивальника є додатковим благом, при
цьому обов'язок сплати таких передбачено умовами кредитного договору як
невід'ємної частини домовленостей досягнутих між сторонами та не є засобом забезпечення
їх виконання.
При списанні (анулюванні) заборгованості
особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення
належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку
боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом включаючи і
проценти як плату за отриману послугу з користування наданими коштами.
Між тим, відносини, що виникли між банком
та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які
регулюються актами цивільного законодавства України. Пеня та штраф є лише
засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед банком та не є доходом платника податку у разі їх
анулювання за рішенням банківської установи.
Законодавством не заборонено
встановлювати й інші види забезпечення виконання зобов'язань, підстави сплати,
правова форма та розмір яких визначаються договором або законом, а тому
встановлення в договорі підвищених відсотків як санкції за користування
кредитом понад визначений у договорі строк є забезпеченням виконання
зобов'язань за цим договором, яке передбачене домовленістю сторін і не
суперечить законодавству. Підвищені
проценти, сплачувані позичальником згідно з договором за
користування кредитними коштами понад установлений у договорі строк за своєю
правовою природою є забезпеченням виконання позичальником узятих на себе
зобов'язань за кредитним договором та є відмінними від неустойки (штраф, пеня),
а тому також не є доходом
платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської
установи (Постанова
Верховного суду від 08 травня 2018 року по справі № 819/596/16 (ЄДРСРУ №
73869545).
ВИСНОВОК: Доходом платника податку у розумінні норм Податкового кодексу
України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) є основна сума
боргу та відсотки за кредитним договором, які були анульовані (прощені)
кредитором, натомість анульовані (прощені) пеня, штраф чи підвищені відсотки
(за прострочення платежу) не є доходом платника податку, а відповідно і не є
об'єктом оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Таким чином, боржник (платник податків),
який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми боргу за
кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання)
такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі
оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної
суми податку.
Аналогічна правова позиція викладена 13
березня 2018 року в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в контексті справи №
826/2226/15 (ЄДРСРУ № 72721598), від 08 травня 2018 року по
справі № 802/692/16-а (ЄДРСРУ № 73869504).
P.s. Жодною колегією Верховного
суду не спростовується, що сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує
доход платника податку і включається в його оподатковуваний дохід, однак у ряді
позицій прослідковується тенденція… що проценти,
які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є
доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового
стану платника податку. Відповідно, у разі прощення
(анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави
вважати їх додатковим благом платника податку (13.03.2018 р. Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті
справи № 826/6380/15 (ЄДРСРУ № 72745231),
від 25 квітня 2018 року у справі № 809/4380/15
(ЄДРСРУ № 73634666).
Теги: прощенная банком часть кредита, списание кредита, прощення боргу,
анулювання частини кредита, платник податку, оподаткування кредиту, дохід
банку, проценти нараховані банком, штраф, пеня, звільнення від оподаткування,
судова практика, Адвокат Морозов
