Адвокат Морозов (судовий захист)
Тенденції судової практики Верховного суду щодо оподаткування прощеного
(анульованого) боргу.
08 травня 2018 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 817/401/16, адміністративне провадження №
/9901/26135/18 (ЄДРСРУ №73869634) досліджуючи питання щодо оподаткування
прощеного (анульованого) боргу підтвердив раніше висловлену правову позицію.
Суд вказав, що визначальною ознакою
доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу
фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників
фінансового та/або майнового стану платника податку.
ВАЖЛИВО: Основна сума боргу платника податку анульована (прощена) кредитором за
його самостійним рішенням є доходом такого платника.
Проценти нараховані за користування
кредитними коштами включаються до оподаткованого доходу, що отриманий платником
податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого
(прощеного) кредитором, оскільки
нараховані проценти за користування кредитом, є платою за надану послугу
з користування кредитними коштами, а тому анулювання таких (процентів) -
звільнення від оплати за таку послугу для позивальника є додатковим благом, при
цьому обов'язок сплати таких передбачено умовами кредитного договору як
невід'ємної частини домовленостей досягнутих між сторонами та не є засобом забезпечення
їх виконання.
При списанні (анулюванні) заборгованості
особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення
належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку
боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом включаючи і
проценти як плату за отриману послугу з користування наданими коштами.
Між тим, відносини, що виникли між банком
та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які
регулюються актами цивільного законодавства України. Пеня та штраф є лише
засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед банком та не є доходом платника податку у разі їх
анулювання за рішенням банківської установи.
Законодавством не заборонено
встановлювати й інші види забезпечення виконання зобов'язань, підстави сплати,
правова форма та розмір яких визначаються договором або законом, а тому
встановлення в договорі підвищених відсотків як санкції за користування
кредитом понад визначений у договорі строк є забезпеченням виконання
зобов'язань за цим договором, яке передбачене домовленістю сторін і не
суперечить законодавству. Підвищені
проценти, сплачувані позичальником згідно з договором за
користування кредитними коштами понад установлений у договорі строк за своєю
правовою природою є забезпеченням виконання позичальником узятих на себе
зобов'язань за кредитним договором та є відмінними від неустойки (штраф, пеня),
а тому також не є доходом
платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської
установи (Постанова
Верховного суду від 08 травня 2018 року по справі № 819/596/16 (ЄДРСРУ №
73869545).
ВИСНОВОК: Доходом платника податку у розумінні норм Податкового кодексу
України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) є основна сума
боргу та відсотки за кредитним договором, які були анульовані (прощені)
кредитором, натомість анульовані (прощені) пеня, штраф чи підвищені відсотки
(за прострочення платежу) не є доходом платника податку, а відповідно і не є
об'єктом оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Таким чином, боржник (платник податків),
який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми боргу за
кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання)
такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі
оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної
суми податку.
Аналогічна правова позиція викладена 13
березня 2018 року в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в контексті справи №
826/2226/15 (ЄДРСРУ № 72721598), від 08 травня 2018 року по
справі № 802/692/16-а (ЄДРСРУ № 73869504).
P.s. Жодною колегією Верховного
суду не спростовується, що сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує
доход платника податку і включається в його оподатковуваний дохід, однак у ряді
позицій прослідковується тенденція… що проценти,
які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є
доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового
стану платника податку. Відповідно, у разі прощення
(анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави
вважати їх додатковим благом платника податку (13.03.2018 р. Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті
справи № 826/6380/15 (ЄДРСРУ № 72745231),
від 25 квітня 2018 року у справі № 809/4380/15
(ЄДРСРУ № 73634666).
Теги: прощенная банком часть кредита, списание кредита, прощення боргу,
анулювання частини кредита, платник податку, оподаткування кредиту, дохід
банку, проценти нараховані банком, штраф, пеня, звільнення від оподаткування,
судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар