Судовий розгляд, якщо настала смерть сторони до відкриття провадження у справі

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Відкриття та продовження судового розгляду у справі якщо настала смерть сторони до відкриття провадження у справі 

01 травня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 159/2311/23, провадження № 61-1175св25 (ЄДРСРУ № 127050258) досліджував питання щодо відкриття провадження у справі якщо настала смерть сторони до відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. 

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. 

За змістом правового висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі №185/998/16-ц (провадження №61-33766сво18) та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі №473/1433/18 (провадження №14-35цс20) на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. 

Згідно з частиною першою статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. 

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України). 

(!) Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). 

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. 

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України). 

У постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20) Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. 

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. 

Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст.55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та після відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства. 

Оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка до відкриття провадження у справі судом померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст.25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, то провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. 

Крім того, якщо на стадії відкриття провадження у справі у результаті виконання вимог частини першої статті 187 ЦПК України суд встановить, що фізична особа знятий з обліку у відповідному органі реєстрації місця перебування та місця проживання особи у зв`язку із смертю, у відкритті провадження належить відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України у зв`язку з тим, що відповідна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. 

Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.05.2019 року у справі № 635/7261/17. 

ВИСНОВОК: Таким чином, встановивши що провадження у справі відкрито після смерті позивача/відповідача у справі, то суд повинен закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

 

  

Матеріал по темі: «Закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю підозрюваного»

 

 

 

 

 

Теги: закриття цивільного провадження, смерть позивача, смерть відповідача, презумпція невинуватості, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов 

Закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю підозрюваного

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю особи, щодо якої здійснюється провадження 

05 грудня 2024 року судова палата з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в рамках справи № 760/24337/23, провадження №11-кп/824/3285/2024 (ЄДРСРУ № 123831190) досліджувала питання щодо Закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю підозрюваного або обвинуваченого. 

Відповідно до п.5 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого. 

Закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю особи, щодо якої здійснюється провадження, крім випадків, коли воно є необхідним для реабілітації померлого, по суті означає припинення процесуальної діяльності щодо встановлення винуватості особи у вчиненні певного злочину та відмову держави від притягнення її до кримінальної відповідальності й призначення їй покарання. Припинення кримінального переслідування особи, яка померла, дозволяє уникнути надмірного витрачання ресурсів держави, адже продовження такого переслідування виключно заради формального визнання померлого винуватим у вчиненні злочину, як правило, не має жодного практичного сенсу. 

Положеннями ст. 17 КПК визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її винуватість не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом. 

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2022 року в справі № 3-р(II)/2022, принцип презумпції невинуватості діє на всіх етапах кримінального провадження та після його завершення. Він захищає особу від осуду з боку публічної влади, доки її винуватість не буде доведена в законному порядку обвинувальним вироком суду. Лише вирок суду може встановити винуватість, інші акти публічної  влади не можуть містити жодних позицій щодо винуватості особи, навіть у вигляді припущень стосовно такої винуватості. 

Згідно з приписами ч. 1 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. 

ВИСНОВОК: Якщо кримінальне провадження закрите на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК у зв`язку смертю підозрюваного / обвинуваченого  суд не вправі посилатися у своєму рішенні на вказану особу в контексті вчинення нею кримінального правопорушення. Це суперечить принципу презумпції невинуватості й може створити враження про її винуватість, що є неприпустимим (такої ж позиції дійшла колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 28 жовтня 2024 року у справі №369/4157/22 (ЄДРСРУ № 122769423).

 

   

 

Матеріал по темі: «Вчинення злочину неосудною особою»

 

 

 

 

 

Теги: закриття кримінального провадження, смерть підозрюваного, смерть обвинуваченого, презумпція невинуватості, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов