Порушення правил носіння та перевезення вогнепальної зброї

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Адміністративна відповідальність за порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів

Положеннями ст.ст. 1 та 2 Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» передбачено, що громадяни України можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії РФ та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси у порядку встановленому Законом, і застосування такої зброї цивільними особами здійснюється відповідно до правил, встановлених для військовослужбовців.

Окрім цього, 29 грудня 2021 р. за № 1448 Урядом затверджено «Порядок застосування членами добровольчих формувань територіальних громад особистої мисливської зброї та набоїв до неї під час виконання завдань територіальної оборони».

Відповідно до вказаного Порядку під час перенесення або перевезення особиста мисливська зброя членів добровольчих формувань може бути у зарядженому стані та поза спеціальним чохлом, кейсом, футляром тощо, але виключно під час виконання ними завдань територіальної оборони.

Втім адміністративна відповідальність за ч.1 ст.191 КУпАП настає за порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї.

Стаття 191 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.191 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

ВАЖЛИВО: Не зазначення у протоколі змісту норми відповідного закону чи підзаконного акту, у порушенні вимог якої обвинувачується особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, позбавляє її можливості ефективного захисту від пред`явленого обвинувачення, тобто є порушенням права на захист.

Виходячи із аналізу змісту ст.256, 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному органу, що порушив провадження в адміністративній справі для належного оформлення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14, від 23 грудня 2005 року, визнано правильною практику судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без дотримання вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КУпАП, полягає у порушенні правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів.

Вказані правила регламентуються Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції дозвільна система, що здійснюється органами поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб`єктам господарювання та громадянам.

Відповідно до п. 1 Положення «Про дозвільну систему» дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку І використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

За змістом пункту 2 цього Положення передбачено, що до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів.

Згідно п/п 2.3.2. п. 2.3. Інструкції дозволи видаються УП ГУНП на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв громадянами України.

З прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ повноваження з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї покладено на органи Національної поліції, які до врегулювання на законодавчому рівні повноважень застосовують норми Інструкції № 622 (16 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 580/2396/19, адміністративне провадження №К/9901/36476/19 (ЄДРСРУ № 88832480).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв громадянами України видають управління (відділи) превентивної діяльності Головного управління національної поліції за умови подання відповідних документів. При цьому, Інструкцією № 622 визначено перелік підстав, за наявності яких органи поліції не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї (04 квітня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 140/5408/21 пров. № А/857/69/22 (ЄДРСРУ № 103870802).

Згідно п. 12.4 зазначеної Інструкції, придбана мисливська вогнепальна нарізна, гладкоствольна зброя, основні частини зброї, охолощена, пневматична зброя, холодна зброя, пристрої протягом десяти днів з дня придбання мають бути зареєстровані в органах поліції за місцем проживання власника з одержанням дозволу на її зберігання та носіння, а пунктом 12.2 встановлено перелік документів, які необхідні для одержання громадянами в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадянами.

Відповідно до п. 8.8 глави 8 розділу II Інструкції - мисливська вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, що відповідає вимогам, установленим до мисливської зброї технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом.

До мисливської вогнепальної зброї належать: мисливські гвинтівки, карабіни та штуцери, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною «парадокс» з нарізами 100-140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці зі свердловиною «сюпра», комбіновані рушниці, що мають поряд з гладкими і нарізні стволи.

Згідно п. 12.13 глави 12 розділу II вказаної Інструкції - під час перенесення або перевезення вогнепальна, пневматична зброя має бути у розрядженому стані та знаходитися у спеціальному чохлі, кейсі, футлярі тощо. Під час перенесення або перевезення зброї та боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них власник зобов`язаний мати при собі дозвіл органу поліції на право зберігання та носіння такої зброї, основних частин зброї та пристроїв.

ВИСНОВОК: Зважаючи на викладене вбачається, що  будь-яка цивільна особа повинна неухильно виконувати вимоги Інструкції щодо погодження (зберігання, носіння, перевезення) зі зброєю, адже за її невиконання передбачена відповідальність, яка буде встановлена судом … якщо звісно в протоколі не будуть допущенні процесуальні помилки, які і повинен виявити Адвокат.

 

P.s. Вибухові пристрої згідно п. 1, 2 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України» затверджених Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 №2471-XII не можуть перебувати у власності громадян.

 

Матеріал по темі: «Зброя для цивільних осіб у період воєнного стану»

 

теги: оружие, зброя, зброя для цивільних, застосування зброї, самооборона, напад, збройна агресія, воєнний стан, Верховная Рада, Кабінет Міністрів, Адвокат Морозов

Продовження дозволів на зброю

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів під час дії воєнного стану в Україні

18.03.2022 р. Міністерство внутрішніх справ України видало наказ  № 195 «Про продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів під час дії воєнного стану в Україні» який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 березня 2022 р. за № 345/37681 у відповідності до якого установлено, що під час дії воєнного стану в Україні строк дії дозволів, визначених Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077 продовжується на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.

Втім продовження визначеного в пункті 1 цього наказу строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів проводиться уповноваженими підрозділами Національної поліції України за зверненням громадян України, уповноважених представники юридичних осіб відповідно до вимог Інструкції.

Так, п. 12.5 Інструкції передбачає, що для перереєстрації зброї, пристроїв (продовження терміну дії дозволу на їх зберігання та носіння), які придбані відповідно до законодавства, до органів поліції власник подає:

• заяву про продовження терміну дії дозволу (до заяви додають документи, які підтверджують статус особи щодо права їх придбання, зберігання і носіння);
• медичну довідку;
• платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;
• власник зброї також пред’являє договір страхування.

ВИСНОВОК: Відповідно до вищевказаного наказу МВС строк дії дозволів на зброю продовжується на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, однак для цього власник зобов’язаний звернутися до поліції та надати перелік документів визначених Інструкцією.

 

Матеріал по темі: «Застосування цивільними особами вогнепальної зброї»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

 

теги: оружие, зброя, зброя для цивільних, застосування зброї, самооборона, напад, збройна агресія, воєнний стан, Верховная Рада, Кабінет Міністрів, Адвокат Морозов

Застосування цивільними особами вогнепальної зброї

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії

15 квітня 2022 р. № 448 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову, якою затверджено «Порядок застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України у період дії воєнного стану» (надалі  - «Порядок»).

Мета:

Вказаний Порядок визначає процедуру застосування громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі — цивільні особи), вогнепальної зброї і боєприпасів до неї (далі — вогнепальна зброя) під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України (далі — збройна агресія проти України) у період дії воєнного стану відповідно до Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”.

Терміни:

застосування вогнепальної зброї — ведення стрільби з вогнепальної зброї цивільними особами під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у період дії воєнного стану, зокрема здійснення індивідуальної самооборони та самооборони під час виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану;

індивідуальна самооборона — застосування вогнепальної зброї цивільними особами під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у період дії воєнного стану для захисту свого життя і здоров’я від нападу або загрози нападу, якщо в інший спосіб і за допомогою інших засобів захистити себе в такій ситуації неможливо;

самооборона — застосування вогнепальної зброї цивільними особами під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у період дії воєнного стану для захисту від нападу або загрози нападу на військові та/або цивільні об’єкти, що охороняються та/або обороняються ними, іншими  особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у період дії воєнного стану, якщо в інший спосіб і за допомогою інших засобів захистити їх у такій ситуації неможливо.

Терміни “військовий об’єкт”, “напад” та “цивільний об’єкт” вживаються у значенні, наведеному в Порядку застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань у районі проведення антитерористичної операції у мирний час, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 р. № 68.

Термін “особи, причетні до збройної агресії” вживається у значенні, наведеному в Порядку застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 р. № 828.

Принципи під час застосування вогнепальної зброї:

неминучості — застосування вогнепальної зброї в разі, коли це є абсолютно очевидним та необхідним;

військової необхідності — застосування вогнепальної зброї в разі, коли в інший спосіб реалізувати право на самооборону та/або виконати поставлені завдання неможливо;

пропорційності — застосування вогнепальної зброї у тій мірі, в якій це необхідно для досягнення мети самооборони та/або відсічі, стримування збройної агресії проти України, якщо це не заподіє стороннім особам і цивільним об’єктам надмірної шкоди порівняно з очікуваними конкретними військовими перевагами.

(!!!) Застосування вогнепальної зброї повинне здійснюватися таким чином, щоб заподіяти мінімальну шкоду в кожній конкретній ситуації.

Цивільні особи мають право застосовувати вогнепальну зброю для:

• відбиття нападу або запобігання загрозі нападу на військові та/або цивільні об’єкти, що охороняються;
• запобігання вчиненню та/або припинення протиправних дій чи діяльності осіб, причетних до збройної агресії;
• звільнення захоплених військових та/або цивільних об’єктів або запобігання (перешкоджання) такому захопленню;
• знищення зброї, бойової техніки, транспортних або технічних засобів, які перебувають у користуванні осіб, причетних до збройної агресії;
• захисту цивільних осіб, військових та/або цивільних об’єктів від нападу;
• запобігання та/або припинення діяльності, затримання, роззброєння або знешкодження осіб, причетних до збройної агресії;
• припинення дій осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
• припинення дій осіб, які перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану;
• відбиття нападу на осіб, залучених до виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, або інших осіб, у разі виникнення загрози їх життю чи здоров’ю.

(!!!) Рішення про застосування зброї під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у період дії воєнного стану приймається цивільними особами з урахуванням обстановки у взаємодії з відповідним  командиром з’єднання, військової частини і підрозділу Збройних Сил.

Разом з цим, цивільні особи під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у період дії воєнного стану мають право самостійно приймати рішення про застосування вогнепальної зброї відповідно до вимог цього Порядку з подальшим обов’язковим повідомленням відповідному командиру з’єднання, військової частини і підрозділу Збройних Сил та/або правоохоронного органу у разі:

1.     індивідуальної самооборони;

2.     захисту життя і здоров’я інших осіб.

Слід наголосити, що у разі застосування зброї у відповідності до вищевказаного Порядку та вимог Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України, відповідно до п. 22 розділу 2 Прикінцевих і перехідних положень Кримінального кодексу, цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України.

ВИСНОВОК: Порядком унормовано питання надання цивільним особам повноважень на застосовування вогнепальної зброї у період воєнного стану, а також встановлено перелік правових підстав та алгоритм для прийняття цивільними особами рішень та інформування про застосовування вогнепальної зброї у взаємодії з військовим командуванням.

 

Примітка: Цивільна особа, яка носить зброю та користується нею має ознаки «комбатанта» (фр. combattant) — у міжнародному праві особи, які входять до складу збройних сил воюючої країни, беруть участь безпосередньо у воєнних діях.  Відповідно до Гаазькій конвенції законів і звичаїв сухопутної війни 1907 року, а також у Женевських конвенціях 1949 року та протоколах I і ІІ застосування насильницьких військових заходів до комбатантів (аж до знищення) вважається законним. Комбатант, який потрапив до ворогуючої сторони, користується статусом військовополоненого.

 

P.s. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» цивільні особи зобов’язані здати отриману ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.

 

Матеріал по темі: «Зброя для цивільних осіб у період воєнного стану»

теги: оружие, зброя, зброя для цивільних, застосування зброї, самооборона, напад, збройна агресія, воєнний стан, Верховная Рада, Кабінет Міністрів, Адвокат Морозов

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»