Адвокат Морозов (судовий захист)
Велика Палата Верховного Суду: повернення виконавчого
документа стягувачу, як підстава для зняття арешту з майна боржника в рамках
виконавчого провадження
14 травня 2025 року Велика Палата Верховного Суду в
рамках справи № 2/1522/11652/11, провадження №
14-137цс24 (ЄДРСРУ № 127605064) досліджувала питання щодо повернення
виконавчого документа стягувачу, як правова підстава для зняття арешту з майна
боржника в рамках виконавчого провадження.
Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від
висновків Касаційного
адміністративного суду у складі Верховного Суду, зроблених у постанові від 26
травня 2020 року у справі №
815/7269/15, сформулювавши висновок
про те, що як частиною першої статті 50 Закону № 606-XIV, так і пунктом 3.17 Інструкції з організації
примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції
України № 512/5 від 02 квітня 2012
року і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за
№489/20802 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не визначалось обов`язку державного виконавця зняти арешт,
накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа
стягувачу.
З наведеного вище вбачається, що законодавство про
виконавче провадження передбачає зняття арешту майна боржника, накладеного у
виконавчому провадженні: 1) виконавцем; 2) начальником відділу державної
виконавчої служби; 3) судом.
(!) Виконавець знімає арешт з майна боржника у разі закінчення виконавчого
провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав (частина
перша статті 40 Закону № 1404-VIII). Подібні положення містяться у частині
першій статті 50 Закону № 606-XIV. Також виконавець знімає арешт з майна
боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав,
передбачених пунктами 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII.
У незакінченому виконавчому провадженні виконавець знімає арешт з майна боржника у
випадках, визначених частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII,
з-поміж яких: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок
боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі
кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої
служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому
числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх
стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та
штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що
підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4)
наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності -
суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації
арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення,
пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання
повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону,
письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване
майно тощо.
Також виконавець знімає арешт з майна боржника, якщо після повернення виконавчого документа
стягувачу встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню
(частина четверта статті 40 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 60 Закону №
606-XIV з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника
відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо
підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку
накладення арешту, встановленого цим Законом (аналогічні положення містить
частина третя статті 59 Закону № 1404-VIII).
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 60
Закону № 606-XIV; частина п`ята статті 59 Закону № 1404-VIII).
(!) Отже, визначення посадової особи, яка має повноваження зняти арешт з майна
боржника, накладеного у виконавчому провадженні, залежить від конкретних обставин
і підстав зняття такого арешту.
ВИСНОВКИ
про застосування норм права:
1) Законодавець чітко передбачив два випадки, коли
державний (приватний) виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, та
зазначити про це у відповідній постанові, а саме:
- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого
документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного
оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття
ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду,
винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також
крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з
організацією та проведенням виконавчих дій);
- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу
(посадовій особі), який його видав.
2) Законодавством не
передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений
на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу,
оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження та
у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове
виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.
3) Повернення
виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна
боржника (за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 37
Закону № 1404-VIII).
Матеріал по темі: «Правові
наслідки завершення виконавчого провадження»
Теги: повернення виконавчого документа, стягувач,
боржник, зняття арешту, скасування арешту, майно боржника, завершення
виконавчого провадження, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
