Відкриття та реалізація
виконавчого провадження у разі відстрочення виконання судового рішення: аспект
законності
30
вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
804/1217/18, адміністративне провадження №К/9901/62382/18 (ЄДРСРУ №
91884187) досліджував питання щодо відкриття виконавчого провадження у разі
відстрочення виконання судового рішення.
Відстрочка
виконання рішення означає перенесення виконання на інший час, а розстрочка -
надання можливості виконання рішення по визначених частинах у встановлені
строки.
Вирішуючи
питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також
враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної
особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім’ї, її матеріальне
становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У
постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011
Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми
закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк,
який визначається судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від
обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі,
об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у
встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При
розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з
міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків
відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для
відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться
у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання
додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може
створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість
повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою
забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Верховний
суд наголошує, що відстрочення
виконання не призводить до невиконання рішення, а навпаки -
створює умови для його
добровільного виконання боржником, з урахуванням його реального майнового стану
(30 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи № 819/150/17,
адміністративне провадження №К/9901/18105/18 (ЄДРСРУ № 87297351).
В
той же час, оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання
судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати
боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні
братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать
про бажання виконати рішення.
Окрім
цього, 04 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 916/190/18, провадження № 12-302гс18 (ЄДРСРУ №
82424013) вказала, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення
не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє його від
наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум,
передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
Відкриття
виконавчого провадження в силу статті 26 Закону України "Про виконавче
провадження" здійснюється на підставі виконавчого документа, строк на
подання якого відповідно до приписів статті 12 цього ж закону встановлений для
виконання рішення з
наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку,
встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Отже
рішення повинно виконуватись державним виконавцем після завершення строку, на
який була надана судом відстрочка.
Водночас,
відстрочка надана судом складає зміст виконавчого документа, та не є ні
вимогою, недоліком чи невідповідністю, у разі наявності яких державний
виконавець може повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до
виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, а є виключним
процесуальним інструментом, який застосовується судом (як безпосередньо в рішенні
суду, так й окремою ухвалою в процесі виконання рішення) у виконавчому
документі за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять
його неможливим.
Натомість
приписами пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче
провадження" чітко визначено, що виконавчий документ повертається
стягувачу у разі якщо відстрочка виконання рішення, надана судом, яким
постановлено рішення, не закінчилася.
При
цьому, наведена норма не містить конкретного визначення на якій стадії виконавчого
провадження (перед відкриттям виконавчого провадження чи під час його
проведення) державному виконавцю її слід застосовувати.
Водночас,
пункт 6 частини першої статті 34 Закону зобов`язує державного виконавця
зупинити виконавче провадження у разі надання судом, який видав виконавчий
документ, відстрочки виконання рішення.
Вказана
норма застосовується у разі надходження до державного виконавця судового
рішення про відстрочку виконання рішення саме після відкриття виконавчого
провадження.
ВИСНОВОК: З аналізу вищенаведених приписів чинного
законодавства слід дійти висновку, що у разі наявності у судовому рішенні
відстрочки виконання судового рішення, виконавче провадження не відкривається та виконавчі дії не
проводяться, оскільки момент їх здійснення відстрочений на
визначений судом строк і відповідно їх нездійснення є правомірним.
Теги: виконавче провадження, відстрочення,
розстрочення, відстрочка виконання судового рішення, отсрочка выполнения
решения суда, рассрочка, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
