Верховний суд: доцільність, взаємопов’язаність та підстави спільного
розгляду первісного та зустрічного позову
28 грудня 2022
року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 143/346/22,
провадження № 61-10815св22 (ЄДРСРУ № 108262156) досліджував питання щодо
доцільності, взаємопов’язаності та підстав спільного розгляду первісного та
зустрічного позову.
Відповідно до
процесуального закону одним із спеціальних прав відповідача є право подати
зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Зустрічний
позов - це позов, який подає відповідач до позивача у тому
самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.
Метою
пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах
процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення
суперечливих судових рішень.
У постанові від
27 січня 2021 року у справі № 908/1688/20
Верховний Суд зазначив, що: "Зустрічний позов має на меті захист від
первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи
повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але
взаємопов`язаних вимог.
Зустрічний
позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути
самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути
спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає
можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше
врахувати правові відносини сторін.
Зустрічний
позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність
зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
а) обидва
позови взаємно пов`язані і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і
правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного
позову може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за
зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися; відповідно до статті 601
Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних
однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання
яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування
зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
в) задоволення
зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного
позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у
позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через
відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право
позивача за первісним позовом».
У постанові від
13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17
(провадження № 12-13гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила про таке:
"Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним
позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли
позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову
може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним
позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в
одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна
пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих
позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть
зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого
виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті
довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення
первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає
суб`єктивне право позивача за первісним позовом».
Отже, взаємна
пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного
розгляду може виявлятись у такому:
- повністю чи
частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини при цьому
правові підстави цих позовів можуть бути різними;
- для
підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і
відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;
- вимоги за
зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та
підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в
одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури
примусового виконання одночасно двох судових рішень);
- задоволення
зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного
позову;
- спільний
розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між
сторонами (наведену правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від
02.06.2022 справа № 922/4409/21).
У пунктах 43,
44 постанови від 20 березня 2019 року у справі №
910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду
зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його
спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути
реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також
правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним
законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним
позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх
спільного розгляду.
Аналогічні
висновки Велика Палата Верховного Суду висловила у постановах №916/3245/17 від 13.03.2019, №916/542/18 від 12.06.2019.
ВИСНОВОК: Аналіз наведених правових висновків Верховного Суду
свідчить, що право відповідача на подання зустрічного позову не є абсолютним
правом сторони у справі, взаємопов`язаність позовних вимог первісного та
зустрічного позову не може бути достатньою підставою для спільного їх розгляду,
оскільки суд має встановити доцільність спільного розгляду первісного та
зустрічного позовів в одному провадженні.
Матеріал по
темі: «Взаємна пов`язаність зустрічного та
первісного позовів»
Теги: встречный иск, зустрічна заява, процесуальні строки, подання
зустрічного позову, у господарському процесі, зустрічна позовна заява, строк
подачі заяви, судова практика, Адвокат Морозов
