Адвокат Морозов (судовий захист)
Подання позову до суду про усунення перешкод у
здійсненні права користування та розпорядження своїм майном та обов’язок
спростування
18 листопада 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 727/8103/23, провадження
№ 61-4995св24 (ЄДРСРУ № 123081877) досліджував питання щодо усунення перешкод у
користуванні житлом.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має
право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами
своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності
набувається в порядку, визначеному
законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право
приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати
шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати
екологічну ситуацію і природні якості землі.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист
прав людини і основоположних свобод
передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм
майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах
суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами
міжнародного права.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові
належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст
права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження
майна.
Згідно зі статтею 319 ЦК власник володіє, користується
і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним (стаття 321 ЦК України).
Право спільної часткової власності здійснюється
співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок
володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування
тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві
спільної часткової власності (стаття 358 ЦК України).
Відповідно до статті 379 ЦК України житлом фізичної
особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для
постійного проживання в них.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150
ЖК України закріплено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину
будинку), квартиру, користуються ними (нею) для особистого проживання і
проживання членів їх сімей та інших осіб.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна
має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та
розпорядження своїм майном.
Заперечення співвласника щодо задоволення позову про
усунення перешкод у користуванні майном або заперечення щодо вселення
співвласника та відсутність можливості у власника самостійно без звернення до
співвласників реалізувати свої права (відсутність ключів від будинку тощо) за
відсутності вільного доступу до належного йому майна є підставою вважати, що
інший співвласник чинить перешкоди у користуванні належною позивачу власністю.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові
від 20 листопада 2023 року у справі № 397/355/22 (провадження №
61-12938св23).
Також у постанові від 17 квітня 2024 року у справі №553/1602/21 Верховний Суд
вказав на те, що саме по собі подання позову про усунення перешкод у
користуванні житлом та заперечення відповідача проти його задоволення, свідчить
про наявність таких перешкод.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд
у постановах від 13 жовтня 2021 року у справі № 759/23652/19, від 28 квітня 2022 року у
справі № 334/815/21, від 17 липня 2024 року у справі № 752/7267/21, від 21
серпня 2024 року у справі № 344/5006/16-ц (ЄДРСРУ № 121204502).
Верховний Суд у Постанові від 06.02.2023 року у справі
№ 607/22941/21 зазначив,
що у постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 року у справі №
6-1500цс15 зазначено, що ст.358 ЦК України свідчить про те, що первинне
значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість.
Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість.
Водночас при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне
встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий
порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності
співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої
власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві
власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в
обсязі прав співвласників щодо спільної власності. Отже, кожному з них належить
не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Потрібно
розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її
режиму і порядок встановлення користування спільним майном. Суд виділяє в
користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у
праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в
незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з
неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру
часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як
власників.
Подібні за змістом висновки викладені у Постановах
Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 363/928/16, від 26.05.2021 року у справі № 750/11539/18, від
12.08.2021 року у справі №
644/5579/19, від 08.09.2021 року у справі № 761/44705/19, від 15.09.2021 року у справі № 719/637/20.
ВИСНОВОК: Таким чином,
саме по собі подання позову про усунення перешкод у користуванні житлом та
заперечення відповідача проти його задоволення, свідчить про наявність таких
перешкод, а отже саме відповідач повинен спростувати доводи позивача з
приводу порушення його права на володіння та користування часткою у спірному
майні.
Матеріал по темі: «Усунення перешкод у користуванні проїздом»
Теги: усунення перешкод,
користування майном, вселення співвласника, нерухомість, частки, право
власності, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
