Адвокат Морозов (судовий захист)
Призначення у виконавчому провадженні товарознавчої
експертизи для визначення цілісності майна, що передане на відповідальне
зберігання
22 листопада 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 14/86/2012/5003 (ЄДРСРУ № 123226300)
досліджував питання щодо призначення у виконавчому провадженні товарознавчої
експертизи для визначення цілісності майна, що передане на відповідальне
зберігання.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших
органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому
виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом
України "Про виконавче провадження".
В силу статей 129, 1291 Конституції України однією з
основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Судове рішення є
обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у
визначеному законом порядку.
Принцип обов`язковості судового рішення закріплений
також у статтях 2, 18, 326 Господарського процесуального кодексу України,
згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до
виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх
посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх
об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними
договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за
її межами.
У статті 1 Закону України "Про виконавче
провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія
судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших
органів (посадових осіб) (далі- рішення) - сукупність дій визначених у цьому
Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і
проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені
Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими
актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які
відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У рішенні від 13.12.2012 № 18-рп/2012 Конституційний Суд України
зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного
на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій,
спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів
фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення
загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Примусове виконання рішень покладається на органи
державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим
Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація
діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які
здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина
1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження".
За вимогами статті 19 Конституції України органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
У статті 2 зазначеного Закону передбачено, що
виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства
права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та
відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого
провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу
вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи
бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.У частині першій
статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що
виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо
примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному
обсязі вчиняти виконавчі дії.
В частині третій вказаної статті визначено перелік
прав, якими наділений виконавець під час здійснення виконавчого провадження,
та, відповідно, якими може скористатися для виконання рішення, крім іншого,
залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а
також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів
оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (пункт 15), залучати в
разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів
господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску
стягувача (пункт 20).
За статтею 60 Закону України "Про виконавче
провадження" визначено, що під час виконання рішень про передачу стягувачу
предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети
у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі
знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає
акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення
виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що
мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу. У
разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника
під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає
зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про
закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий
внесок поверненню не підлягає.
Стаття 63 Закону України "Про виконавче
провадження" визначає порядок виконання рішень, за якими боржник
зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
У частині 1 статті 63 Закону України "Про виконавче
провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний
особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець
наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою
статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення
підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш
як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
ВИСНОВОК: Отже, подання
стягувачем клопотання про призначення у виконавчому провадженні товарознавчої
експертизи вказує на доцільність її проведення в контексті саме статті 60
Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в позивача у
справі наявні сумніви щодо цілісності майна, переданого відповідачу на
зберігання.
Матеріал по темі: «Наявність
протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника»
Теги: виконавче провадження, арешт
майна, повернення виконавчого документу, скасування арешту, стягнення,
виконання судового рішення, виконавчий напис, відповідальність виконавців,
знищення справи, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
