Адвокат Морозов (судебная защита)
Верховний
суд України підвів підсумок відповідальності боржника перед кредитором, в разі
несвоєчасного повернення позики та конкретизував складові його боргу.
За
договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні
(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а
позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів
(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст.
1046 ЦК України).
Відповідно
до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого
сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до
договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності
за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За
змістом статей 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним
чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова
від виконання зобов’язання не допускається.
У
відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник
зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі,
що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені
договором.
Позика
вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на
його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Згідно
із статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним
належним чином.
Статтею
536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник
зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між
фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами
встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно
до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання
від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором
або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на
рівні облікової ставки Національного банку України.
ВАЖЛИВО: Враховуючи
вищезазначені положення закону та у випадку не встановлення договором розміру
процентів після спливу визначеного у договорі строку їх повернення, слід дійти
висновку про визначення розміру процентів на рівні облікової ставки
Національного банку України.
Окрім
того, підлягають застосуванню положення статті 625 ЦК України із поєднанням зі
статтею 1048 ЦК України у разі прострочення виконання боржником грошового
зобов’язання.
Разом
з цим, відповідно до правової позиції Верховного суду України висловленій
у постанові від 30 травня 2012 року справа № 6-48цс12 в разі якщо
спір виник між фізичними особами про стягнення боргу за договором позики, то
право позикодавця, який не є ні юридичною особою, ні суб’єктом
підприємницької діяльності, які відповідно до Закону України «Про фінансові
послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право
здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, на отримання від
позичальника обумовлених договором позики процентів за користування
грошима регулюється ст. ст. 1046–1048 ЦК України, а не вказаним вище
Законом.
19.10.2016
р. Верховний суд України розглядаючи справу № 6-2129цс16 підвів підсумок
відповідальності боржника перед кредитором, в разі несвоєчасного повернення
позики та конкретизував складові його боргу.
Так частиною першою
статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув
суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті
625 цього Кодексу.
Згідно
із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити
суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо
інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
ВАЖЛИВО: Отже,
у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме:
1. суму
позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення
грошового зобов'язання;
2. проценти
за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані
відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк
користування позиченими коштами;
3. три
проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено
договором або законом.
При цьому індекс
інфляції, 3% річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) та проценти
за позикою (стаття 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту
фактичного повернення боргу.
За
змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних входять до
складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника
(спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового
зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу,
який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та
отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним
грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти, передбачені
статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених
втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від
процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами,
що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від
простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами,
встановленими договором.
Враховуючи
зазначене, 3 % річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України,
підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов’язання, складовою якого,
зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки
сплати яких передбачено договором.
Більше
того, правова позиція у справі за № 6-1412цс16 висловлена постановою Верховного
суду України від 07 вересня 2016 р. зводиться до того, що у випадку не
встановлення договором позики розміру процентів після спливу визначеного у
договорі строку їх повернення, розмір процентів визначається на рівні
облікової ставки Національного банку України.
Теги: позика,
розписка, займ, гроші, відповідальність, боргові зобов’язання, облікова
ставка НБУ, договор, расписка, договір, деньги, суд, позов, відсотки, проценты,
експертиза, захист, защита, процесс, обжалование, судебная практика, взыскание,
стягнення, юрист, адвокат, Морозов Евгений
