Достатність надіслання судового рішення адвокату, як представнику сторони процесу

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Чи повинен (зобов`язаний) суд надсилати копію судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду справи, і позивачеві, і його представнику?

08 лютого 2024 року Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 480/8341/22, адміністративне провадження № К/990/34473/23  (ЄДРСРУ № 116870018) досліджував питання щодо достатності надіслання копії судового рішення адвокату, як представнику сторони процесу.

Питання: Чи повинен (зобов`язаний) суд надсилати копію судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду справи, і позивачеві, і його представнику, за посередництва якого він, себто позивач, брав участь у судовому процесі (зокрема звертався до суду з позовом)?

Похідним від цього питання є інше: з якої дати у такому разі має починатися відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення: дати вручення копії судового рішення позивачеві чи з дати вручення копії [того самого] судового рішення представнику позивача (адвокату)?

Розбіжність криється в інтерпретації процесуального статусу позивача як учасника справи та його представника (тут і далі йтиметься про представника, який діє в інтересах особи на підставі договору про надання правової допомоги, тобто адвоката), який не є учасником справи у значенні статті 42 КАС України, але належить до кола учасників судового процесу, як самостійних (незалежних) одне від одного суб`єктів.

Як у частині п`ятій статті 251 КАС України, так і в частині другій статті 295 КАС України мовиться про «учасника справи», який, як заінтересована у [матеріально-правовому] спорі особа, має знати про ухвалене рішення суду і - якщо незгоден - може його оскаржити в апеляційному порядку.

Варто зауважити, що відсутність у цих нормах КАС України згадки про адвоката як представника учасника справи, зокрема позивача, не потрібно трактувати як таку собі «непричетність» представника до результату розгляду справи, що, як наслідок, не передбачає виникнення процесуальних прав та обов`язків для особи, інтереси якої він представляє, зокрема й тоді, коли постане питання про відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі, участь позивача у якій була опосередкована цим представником.

Подібні судження були б помилкові, адже заперечують (змінюють) саму суть представництва та його значення у судовому процесі. Відразу треба підкреслити, що тут мова йде про представництво, що ґрунтується на договорі, а не про законне представництво (коли участь у судовому процесі беруть органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб).

Адвокат як представник (стаття 57 КАС України) бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов`язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Відомо й те, що адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) матеріально-правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу; участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти.

Суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.

(!!!) Зважаючи на наведені міркування, об`єднана палата трактує участь позивача (як учасника справи) у судовому процесі через свого представника - повноваження якого належно підтверджені - саме як участь позивача, тобто «учасника справи», для якого у статті 295 КАС України визначені строки на апеляційне оскарження судового рішення.

З тих самих мотивів об`єднана палата не може погодитися з думкою колегії суддів про обмеження права позивача на апеляційне оскарження судового рішення у ситуації, коли копію цього рішення суд надіслав лише адвокату позивача, а не позивачу (який не має офіційної електронної адреси). Такий спосіб вручення судового рішення ніяким чином не може нівелювати право (чи позбавляти права) позивача на отримання копії судового рішення, зокрема й на паперових носіях, відтак і права на апеляційне оскарження, як у тому переконує колегія суддів. Нагадаємо, що процесуальний закон дозволяє позивачу як учаснику справи отримати копію судового рішення (за відсутності у нього офіційної електронної адреси), навіть якщо його представник вже її отримав. Тут, як і загалом в судочинстві, важливо розуміти, що користування процесуальними правами не може слугувати способом змінити (спотворити) встановлений законом порядок вчинення процесуальних дій.

Надіслання [електронної] копії рішення суду представнику сторони процесу - адвокату на його офіційну електронну адресу в ЄСІТС є, у розумінні частин п`ятої, сьомої статті 18 КАС України, належним способом вручення судового рішення представнику позивача, що на підставі частини сьомої статті 251 КАС України вважається врученням цієї копії судового рішення також і особі, яку цей представник (адвокат) представляє, тобто позивачу.

Таким чином,  коли позивач (як фізична особа) не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляв в суді його [позивача] інтереси, суд, відповідно до приписів частини п`ятої статті 18 КАС України, надсилає [електронну] копію судового рішення адвокату як представнику позивача на офіційну електронну адресу, що, в розумінні приписів частини сьомої статі 251 КАС України, є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи, з датою якого [вручення] можна пов`язувати строк на його апеляційне оскарження позивачем як «учасником справи».

ВИСНОВОК: З наведених мотивів об`єднана палата дійшла висновку, що сам факт ненадіслання судом першої інстанції [безпосередньо] позивачеві копії судового рішення - ухваленого за наслідками розгляду справи - на паперових носіях (тобто засобами поштового зв`язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення представнику позивача (адвокату) із застосуванням ЄСІТС, не дає достатніх підстав вважати, що позивач не отримав судового рішення, відповідно не міг знати про результат розгляду своєї справи.

 

 

Матеріал по темі: «Належне вручення судового рішення суб`єкту владних повноважень в автоматичному режимі»

 

 

 

 

Теги: ЄДРСРУ, оприлюднення судового рішення, реєстр судових рішень,  вручення судового рішення, направлення повістки на емайл, електрона пошта учасника, електронний документообіг, судовий процес, Верховний суд, Адвокат Морозов

 

Належне вручення судового рішення суб`єкту владних повноважень в автоматичному режимі

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Належне надіслання та вручення судового рішення суб`єкту владних повноважень в автоматичному режимі з використанням підсистеми "Електронний суд"

12 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 520/9677/22, адміністративне провадження № К/990/34848/23  (ЄДРСРУ № 116268162) досліджував питання щодо належного вручення судового рішення суб`єкту владних повноважень в автоматичному режимі.

Загальний порядок вручення судового рішення визначений у статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, положеннями частин першої, п`ятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України    днем вручення судового рішення є:  1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;  3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;  4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, у розумінні статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України    врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №120/4298/21-а, від 03.07.2023 у справі №480/805/21.

Відповідно до частин четвертої - сьомої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

(!) Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Крім того, слід зазначити, що Верховний Суду в постанові від 23.08.2023 у справі №480/7304/22, аналізуючи норми Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, Інструкції з використання підсистеми Електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом державного підприємства "Центр судових сервісів" від 22.09.2021 №74-ОД, висновував, що документи, створені судом, надсилаються особам, які зареєстрували Електронний кабінет, в автоматичному режимі. Так само підсистема "Електронний суд" забезпечує автоматичне формування довідки про доставлення документа в Електронний кабінет користувача. Саме зазначена у такій довідці дата (час, число, місяць і рік) і є тією датою, з якою пункт 2 частини шостої статті 251 КАС України пов`язує день вручення особі судового рішення.

(!!!) Повідомлення, яке також автоматично надсилається користувачу Електронного кабінету, носить суто інформативний характер та від зазначеної у ньому дати не ведеться відліку жодних процесуальних строків, про що прямо вказано в Інструкції "Електронний кабінет". З вимогами зазначеної Інструкції користувач має право ознайомитись як перед реєстрацією в ЄСІТС, так і в ході використання ним підсистем "Електронний суд", "Електронний кабінет". Відповідно, посилання особи на час і дату отримання нею повідомлення про надходження документів у розділ "Повідомлення" Кабінету Користувача як на обставину, з якою пов`язується початок перебігу відповідного процесуального строку, є некоректним і таким, що суперечить вимогам КАС України. Отримавши відповідне повідомлення, Користувач має можливість з`ясувати дійсні час і дату доставлення документа в його Електронний кабінет шляхом звернення до розділу "Мої справи" та використання функціональної кнопки "Картка руху документу" (підпункт 5.12.1 підпункту 5.12 "Документи у справі" пункту 5 Інструкції "Електронний кабінет").

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 вересня 2023 року у справі №640/23774/20.

До того ж, усталеною є позиція Верховного Суду, що у ситуації з пропуском державними органами процесуальних строків оскарження судових рішень, поважною причиною пропуску строку не може виступати інформація щодо дати реєстрації вхідних документів канцелярією суб`єкта владних повноважень, оскільки номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі не можуть свідчити про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації такої кореспонденції в канцелярії контролюючого органу.

Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що діюче законодавство визначило вичерпний перелік осіб, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку, а щодо інших осіб встановлює, що така реєстрація здійснюється ними в добровільному порядку. Перевірка наявності в учасника справи зареєстрованого електронного кабінету здійснюється в автоматизованому порядку, і у випадку наявності такого, формування судового рішення в автоматизованій системі діловодства судів та направлення судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень супроводжується автоматичним направленням рішення суду до електронного кабінету.

У постанові від 07.02.2023 у справі №340/9054/21 Верховний Суд зазначив, що суд використовує функціонал підсистеми «Електронний суд», зокрема щодо направлення і вручення судових рішень, через автоматизовану систему діловодства суду. Ці системи є нерозривно пов`язаними і функціонують в автоматичному порядку, однак, для забезпечення досягнення мети, з якою ЄСІТС було впроваджено у роботу суду, вагоме значення має правильність внесення ідентифікаційних даних особи до автоматизованої системи діловодства, коли такі вносяться працівником суду. З моменту початку функціонування ЄСІТС правильність оформлення електронних справ, зокрема, реєстраційних карток щодо учасників справи має важливе значення для коректного функціонування підсистеми «Електронний суд», відомості якої в подальшому можуть бути належними доказами подання документів до суду та/або їх отримання учасниками справи. Повідомлення про доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет суб`єкта владних повноважень є належним доказом його вручення, відповідно, підлягає долученню до матеріалів справи, які формуються в паперовому вигляді (у випадку розгляду справи в паперовій формі). Однак, якщо таке повідомлення не містить усіх відомостей щодо особи, якій було направлено електронний документ, зокрема, її ідентифікаційних даних, такі відомості, у випадку заперечення особою факту отримання документів через підсистему «Електронний суд», підлягають перевірці за допомогою автоматизованої системи діловодства суду шляхом витребування і дослідження електронних справ, що забезпечується функціоналом автоматизованої системи діловодства суду (КП «Діловодство спеціалізованого суду»).

Слід зазначити, що з моменту початку функціонування ЄСІТС правильність оформлення електронних справ, зокрема, реєстраційних карток щодо учасників справи має важливе значення для коректного функціонування підсистеми «Електронний суд», відомості якої в подальшому можуть бути належними доказами подання документів до суду та/або їх отримання учасниками справи.

Відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 розділу I «Загальні положення» Положення про ЄСІТС електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом.

Таким чином, повідомлення про доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет суб`єкта владних повноважень є належним доказом його вручення, відповідно, підлягає долученню до матеріалів справи, які формуються в паперовому вигляді (у випадку розгляду справи в паперовій формі). Однак, якщо таке повідомлення не містить усіх відомостей щодо особи, якій було направлено електронний документ, зокрема, її ідентифікаційних даних, такі відомості, у випадку заперечення особою факту отримання документів через підсистему «Електронний суд», підлягають перевірці за допомогою автоматизованої системи діловодства суду шляхом витребування і дослідження електронних справ, що забезпечується функціоналом автоматизованої системи діловодства суду (КП «Діловодство спеціалізованого суду»).

Аналогічна правова позиція наведена також у постанові Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №560/16292/21 (ЄДРСРУ № 110923694).

ВИСНОВОК: Врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

 

Матеріал по темі: «Оприлюднення судового рішення в ЄДРСРУ як доказ вручення стороні у справі»

 

«Надіслання судового рішення в електронній або у паперовій формі»

 

«Визначення дати ухвалення судового рішення проведеного «без» або «за» участю сторін»

 

 

 

Теги: ЄДРСРУ, оприлюднення судового рішення, реєстр судових рішень,  вручення судового рішення, направлення повістки на емайл, електрона пошта учасника, електронний документообіг, судовий процес, Верховний суд, Адвокат Морозов

Оприлюднення судового рішення в ЄДРСРУ як доказ вручення стороні у справі

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Оприлюднення судового рішення в Єдиному реєстрі судових рішень, як доказ його вручення (отримання) сторонами у справі

Відповідно до підпункту 15.14 підпункту 15 пункту 1 розділу XII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Отже суд зобов`язаний відповідно до закону вручати і надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив, зокрема у постановах від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, від 19 лютого 2021 року у справі № 909/541/19, від 31 березня 2021 року у справі № 240/13092/20, від 09 квітня 2021 року у справі № 500/90/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20.

Окремо слід вказати, що порядок визначення дати ухвалення судового рішення проведеного «без» або «за» участю сторін визначається наступним чином:

1.    За участю сторін: датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене);

2.    Без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення (05 вересня 2022 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 1519/2-5034/11, провадження № 61-175сво21 (ЄДРСРУ № 106404256).

22 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 1013/9925/2012, провадження № 61-51св23 (ЄДРСРУ № 109911575)  та від 15 лютого 2023 року у справі № 2-488/10, провадження № 61-8371св22 (ЄДРСРУ № 109210856) наголосив, що вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 272 ЦПК України.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 752/24301/19 (ЄДРСРУ № 107553084)

Так, відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим  у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

В цьому переліку день оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не прирівняно до дня вручення судового рішення. Можливість дізнатися про ухвалене судом першої інстанції рішення з ЄДРСР є лише правом заявника. При цьому оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 285/2686/20-ц (провадження № 61-2418св22), від 03 листопада 2021 року у справі № 2-3552/10 (провадження № 61-13845св21), від 19 січня 2022 року у справі № 752/19105/21 (провадження № 61-17974св21), від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20 (провадження № К/9901/29453/20), від 11 серпня 2020 року у справі № 404/4551/19 (провадження № К/9901/7347/20).

ВИСНОВОК: День оприлюднення судового рішення в ЄДРСРУ не прирівняно до дня вручення судового рішення і не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.

 

Матеріал по темі: «Надіслання судового рішення в електронній або у паперовій формі»

 

«Визначення дати ухвалення судового рішення проведеного «без» або «за» участю сторін»

 

 

Теги: ЄДРСРУ, оприлюднення судового рішення, реєстр судових рішень,  вручення судового рішення, направлення повістки на емайл, електрона пошта учасника, електронний документообіг, судовий процес, Верховний суд, Адвокат Морозов