Порядок проведення перевірки за використанням та охороною земель інспектором ГУ Держгеокадастру
07 вересня 2020 року Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/15258/17, адміністративне провадження №
К/9901/59894/18 (ЄДРСРУ № 91353776) досліджував питання щодо порядку проведення
перевірки за використанням та охороною земель інспектором ГУ Держгеокадастру.
Відповідно до частини другої
статті 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи
зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про державний
контроль за використанням та охороною земель» № 963-IV визначає правові, економічні
та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням
та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і
відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Відповідно до частини
четвертої статті 9 Закону № 963-IV державний контроль за
використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про
охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення
перевірок.
При цьому стаття 6
Закону № 963-IV визначає повноваження центрального органу виконавчої влади,
який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в
агропромисловому комплексі; стаття 10 вказаного Закону
визначає повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за
використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про
охорону земель.
Так, згідно з положеннями статті
6 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який
забезпечує реалізацію державноїполітики у сфері нагляду (контролю) в
агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного
контролю за використанням та охороною земель у
частині додержання органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, юридичними та фізичними
особами вимог земельного законодавства
України та
встановленого порядку
набуття і
реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних
ділянок за цільовим призначенням.
У свою чергу, у відповідності до
положень статті 10 Закону №
963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за
використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про
охорону земель мають право:
- безперешкодно обстежувати в установленому
законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та
користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо
використання та охорони земель;
- давати обов`язкові для виконання вказівки
(приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог
законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а
також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у
випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне
правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки
збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про
адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і
дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно
до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також
подавати в установленому законодавством України
порядку до відповідних органів
матеріали перевірок щодо притягнення
винних осіб до відповідальності;
- у разі неможливості встановлення особи
правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення
доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення
виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення
особи порушника та складення протоколу про адміністративне
правопорушення;
- викликати громадян, у тому числі посадових
осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань,
пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;
- передавати до органів прокуратури, органів
досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в
яких вбачаються ознаки кримінального
правопорушення;
- проводити у випадках, встановлених законом,
фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для
запобігання порушенням земельного законодавства України.
Поряд з цим, згідно з підпунктом
25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії,
картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Держгеокадастр відповідно до
покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль)
за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх
категорій і форм власності, у тому числі за: веденням державного обліку і
реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання
земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання
цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в
тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами
державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними
особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і
реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до
цільового призначення; дотриманням органами виконавчої влади та органами
місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі
земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового
призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на
конкурентних засадах.
З аналізу наведених правових норм
слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може
здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом
проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення
контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право,
зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про
адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до
відповідальності.
При цьому, порядок проведення
перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній
сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону № 963-IV,
визначається іншими нормативно-правовими актами.
Так, порядок та підстави
проведення перевірок врегульовані Законом N 877-V, який визначає
правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення
державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження
органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та
відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду
(контролю).
Згідно норм даного закону орган
державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових
та позапланових заходів.
Плановий чи позаплановий захід
щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у
присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина 11
статті 4 Закону № 877-V).
Виключний перелік підстав для
здійснення позапланових заходів визначений у статті 6 Закону № 877-V.
При цьому в частині другій цієї статті вказано, що проведення позапланових
заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім
позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2
цього Закону.
Статтею 2 Закону України «Про
тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері
господарської діяльності» (далі - Закон № 1728-VIII, в редакції, яка діяла на
час виникнення спірних відносин) встановлено до 31 грудня 2017 року мораторій
на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із
здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
При цьому, відповідно до частини
першої статті 3 Закону № 1728-VIII до 31 грудня
2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються
органами державного нагляду (контролю):
1) з підстави, передбаченої
частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи
у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі
- Державна регуляторна служба);
2) за письмовою заявою суб`єкта
господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про
здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
3) за рішенням суду;
4) у разі настання аварії, смерті
потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта
господарювання.
Позаплановий захід державного
нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про
порушення суб`єктом господарювання її законних прав проводиться органом
державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби
(частина друга статті 3 Закону № 1728-VIII).
Для погодження орган державного
нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного
звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки.
Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або
вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п`яти робочих днів з дня
надходження відповідних документів.
Форма та порядок надання
погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на
підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб`єктом
господарювання її законних прав затверджуються Державною регуляторною службою.
Законом України від
03 листопада 2016 року № 1726-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про
основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»
щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності» було внесено зміни, зокрема, до статті 7 Закону №
877-V.
Такі зміни були направлені на
гарантування дотримання прав суб`єктів господарювання, звуження підстав для
проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.
Так, за правилами статті
7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення
планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає
наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта
господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення,
розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу
державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного
нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його
заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища,
ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на
проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю),
що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його
відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи -
підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта
господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких
здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання
якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у
здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;
дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про
здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є
чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
(!!!) Перед початком здійснення заходу посадові особи
органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта
господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або
уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним
особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову
особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання
копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного
нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та
службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль)
суб`єкта господарювання.
Суб`єкт господарювання має право
не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення
заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення
планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду
(контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення
акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія,
обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування
органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по
батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або
прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких
здійснювався захід.
Посадова особа органу державного
нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом
господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням
на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два
примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду
(контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або
уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
ВАЖЛИВО: Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з
актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта
господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною
частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта
господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду
(контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається
керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її
відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним
особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий
зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за
результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог
законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для
повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації
продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки,
встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного
суду.
А в рамках судового процесу
необхідно дослідити чи було дотримано контролюючим органом умови та порядок
прийняття ним відповідних розпорядчих документів, що має значення для
правильного вирішення справи, підстав для проведення перевірки, оскільки
законодавство містить певні обмеження здійснення перевірок та окреслює
вичерпний перелік підстав для їх проведення, зокрема, виконання вимог щодо
ознайомлення із розпорядчими документами (наказом, посвідченням (направленням),
присутності керівника або особи, уповноваженої керівником, та інше.
ВИСНОВОК: Аналізованими нормами зазначених вище
нормативно-правових актів, з дотриманням балансу публічних і приватних
інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень
про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою
наказу про проведення перевірки. З розпорядчими документами органів державного
нагляду (контролю) суб`єкт господарювання має бути ознайомлений у
встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання
вимог частини п`ятої статті 7 Закону № 877-V призводить
до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічна правова позиція
викладена у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 813/3201/17.
Немає коментарів:
Дописати коментар