Коли майно, набуте без достатньої правової підстави, не підлягає поверненню?

Адвокат Морозов (судовий захист)

Коли майно, набуте без достатньої правової підстави, не підлягає поверненню?

8 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 520/16679/16-ц, провадження № 61-28165св18 (ЄДРСРУ № 77696660) підтвердив усталену правову позицію стосовно не повернення майна, яке набуте особою без достатньої правової підстави.

Згідно частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою і платежами, що прирівнюються до неї, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

У статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2018 року у справі № 556/1231/17 зроблено висновок, що лічильна (рахункова) помилка - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків.

Подібні висновки щодо застосування статті 1215 ЦК України викладені у: постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року, справа № 6-151цс13, та від 02 липня 2014 року, справа № 6-91цс14; постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року, справа № 517/186/17, від 28 березня 2018 року, справа № 173/166/17, від 03 травня 2018 року, справа № 473/2859/17.

Отже, при вирішенні подібного спору необхідно встановлювати чи довів позивач (платник грошових коштів) факт недобросовісності відповідача (набувача грошових коштів) та наявність рахункової помилки.

Аналогічні висновки зроблені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року у справі № 524/2223/17-ц, провадження № 61-27620св18 (ЄДРСРУ № 76822490), від 01 серпня 2018 року у справі № 352/118/17, провадження № 61-22537св18 (ЄДРСРУ № 76290825), від 07 червня 2018 року у справі № 607/6782/17, провадження № 61-1453св17 (ЄДРСРУ № 74536800) та ін.