Непомірні ставки судового збору
при оскарженні податкового повідомлення-рішення
Так повелось з давних давен, що
«звернення до суду з вимогами про скасування рішення відповідача – суб’єкта
владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна
позивача, є майновими спором» (Лист
Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року №165/11/13-12).
Між тим у п. 29 справи «Феррадзіні проти
Італії» Європейський суд прямо наголосив, що наявність в податковому спорі
майнових наслідків не є підставою для віднесення його до сфери захисту
цивільних прав і обов’язків. Тобто спір про законність дій податкових органів
при винесенні податкових повідомлень-рішень так і залишається спором про захист
порушених саме публічних [а не майнових] прав.
Це все тавтологія, адже будь-яка стаття
наповнення бюджету в нашій державі … однак зараз дещо про інше.
Ознака матеріальності позовних вимог щодо
оскарження спірного рішення фіскального органу використовується останнім
під час перевірок юридичних осіб повсякденно.
Оскільки (часто-густо) сума податкових
порушень (донарахуваннь) колосальна, то захистити свої права у суді зможе не
кожний платник податків, адже ставка судового збору становить: 1,5 відсотка
ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (616
700.00 грн.).
Таким чином, контролюючий орган
розраховує або платник не буде оскаржувати ППР у суді, або суд відмовить у
задоволенні позову…однак існує і зворотна сторона медалі – це коли суд першої
інстанції стає на бік платника податків і скасовує протиправні рішення
контролюючого органу…
У статті 129 Конституції України однією
із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед
законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
ВАЖЛИВО: У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи
організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів,
призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою
для відстрочення або звільнення від сплати такої.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень
Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів
України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які
позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Верховний Суд України в ухвалі від 25
квітня 2016 року (справа № 686/19687/14-а) зазначив, що оскільки скасовано
встановлені раніше для державних органів пільги щодо сплати судового збору,
Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування
державних органів.
Наведу власний приклад приказки: «Не
копай іншому яму…»
19 листопада 2018 року Третій апеляційний
адміністративний суд в рамках справи № 804/4527/17 (ЄДРСРУ № 77960697)
зобов’язав контролюючий орган сплатити в державний бюджет 400 000 грн.
судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296
Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається
документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4
Закону України «Про судовий збір» в редакції чинній на час подання апеляційної
скарги – 12.11.2018 року) визначено, що при поданні до адміністративного суду
апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що
підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про
судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі
від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1
січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,
- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно статті 4 («Розміри ставок судового
збору») Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI,
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для
працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому
відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому
співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону
України «Про державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-19, у 2018
році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2018 року —
становитиме 1762 гривень.
В нашому випадку, розмір прожиткового
мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становив 1600 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3
частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час
подання позову – 14.07.2017 року) передбачено, що за подання до
адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який
подано юридичною особою, суб’єктом владних повноважень справляється судовий
збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового
мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи,
позивач звертаючись до суду з цим позовом зазначає, що ціна позову становить
18 112 542,34 грн., півтора відсотка від якої становить 271 688,14 грн.,
та в свою чергу судовий збір при поданні до адміністративного суду апеляційної
інстанції скарги на оскаржуване рішення суду становить 407 532,21 грн. (271688,14
грн. х 150%).
Враховуючи те, що скаржником сплачено
судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі згідно з платіжним
дорученням у розмірі 7929 грн., недоплата судового збору за подання апеляційної
скарги на оскаржуване рішення суду становить 399 603, 21 грн.
« … бо й сам туди впадеш!!!»
Немає коментарів:
Дописати коментар