Адвокат Морозов (судовий захист)
Судова практика нового Верховного суду щодо фіктивності
господарських операцій, в силу відсутності у контрагента платника податку
потужностей та матеріально-трудових ресурсів при провадженні статутно –
господарської діяльності.
16.01.2018 р. Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду у справах № 820/4648/13-а (ЄДРСРУ
№ 71630385), № 826/1398/14 (ЄДРСРУ
№ 71630767), опосередковано: від 16.01.2018 р. у справі №
2а-3404/12/1370 (ЄДРСРУ 71630764) та від 18.01.2018
р. у справі № 2а-13944/12/2670 (ЄДРСРУ
71692559) в черговий раз підтвердив раніше сформовану правову позицію стосовно
того, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність
у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки
останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.
Виходячи з вимог наведених норм Податкового кодексу України,
підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні
розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та
підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов'язання з
податку на додану вартість є податкова накладна.
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК передбачено, що не
включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними
розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість
ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку
та нарахування податку.
(!!!) Довести правомірність своїх дій
чи бездіяльності відповідно до принципу офіційного з'ясування обставин справи в
адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт
господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх
обґрунтованість заперечує.
Твердження
податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для
ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних,
транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на
момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем.
ВАЖЛИВО: В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено
можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових,
трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або
іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ.
Крім того, колегія суддів погоджує висновки судів першої та
апеляційної інстанцій, що акти про результати проведення податкових перевірок
контрагентів позивача не доводять обставин, з якими відповідач пов'язує
висновки акту перевірки позивача та прийняті на підставі нього спірні податкові
повідомлення-рішення.
Між тим, у справі № 2а-44807/09/1670 (ЄДРСРУ
№ 71692512) від 18.01.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду вказав, що про необґрунтованість податкової вигоди
можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема,
про наявність таких обставин, зокрема:
- неможливість реального здійснення платником податків
зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу
матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання
робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару,
підприємницької діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів
відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю
управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів,
складських приміщень, транспортних засобів.
ВИСНОВОК: Отже, на підставі вищевикладеного вбачається, що платник
податку у судово-правовому спорі з податковим органом повинен довести суду
можливість залучення матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих
ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод з іншими
контрагентами/суб’єктами господарювання або наполягати, що податкове
управління, під час проведення податкової перевірки контрагента та прийняття
спірного податкового повідомлення – рішення, не дослідило вищевказану обставину
та проігнорувало надані платником податку відповідні докази.
Матеріал по темі: «Відсутність у
контрагента потужностей та матеріально-трудових ресурсів»
Теги: налоговые
споры, податкові спори, відсутність матеріально-технічної бази, виробничих
ресурсів, потужностей, найманих
працівників, відсутність контрагентів за місцем
реєстрації, виробничі бази, складські приміщення, ДФС, ДПІ, ГНІ,
налоговая, податкова, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар