Узагальнені зміни у перетинанні державного кордону станом на травень 2022 р.

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Узагальнені зміни з переліком документів щодо перетинання державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану станом на травень 2022 р.

Державна прикордонна служба України повідомляє, що Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правил).

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

Так, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років можуть виїхати за кордон:

1. Визнані встановленим порядком непридатними до військової служби за станом здоров’я з виключенням з військового обліку (тимчасове посвідчення військовозобов’язаного або військовий квиток з відміткою, витяг з наказу про звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу);

2. Постійно проживають за кордоном (відмітка міграційної служби в паспортному документі «Постійне проживання в «___»/печатка «Оформлено виїзд на постійне проживання» або відмітка дипломатичної установи України в паспортному документі «Постійне проживання «___»/«Прийнятий на консульський облік»);

3.   Є здобувачами фахової передвищої та вищої освіти за кордоном (студентський квиток або студентська віза; перекладені та нотаріально завірені документи про зарахування/навчання особи у закордонному вузі; військово-облікові документи з записом щодо надання їм відстрочки від призову (призову за мобілізацією), довідка видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти);

4. Які є уповноваженими представниками моніторингової групи, створеної відповідно до наказу Мінсоцполітики, та слідують для моніторингу умов перебування дітей за межами України;

5.  Є особами з інвалідністю (незалежно від групи) (за наявності одного з таких документів, що підтверджують інвалідність: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о); посвідчення, яке підтверджує відповідний статус; пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності; довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики);

6.     Для супроводу:

1) особи з інвалідністю I чи II групи - у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їхдружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

2) особи з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);

3) особи з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, - у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, - у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

4) особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги закладів догляду (крім осіб з інвалідністю, зазначених в абзацах третьому - шостому цього пункту), - у супроводі осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/ особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.

5) дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

(!!!) Виїзд за межі України осіб для супроводу може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

6) дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні,онкогематологічні онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями);

7) дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування (далі – діти),– законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:

• паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів,що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;
• наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
• письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
• запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

8) дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється - особи, уповноваженої керівником відповідного закладу/працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності:

• паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;
• наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує;
• письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого Нацсоцслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
• рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім’ї або дітей, які влаштовані в сім’ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування;
• запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

7.   Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. При цьому в разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів.

8. Пункт 2-6 Правил передбачає можливість виїзду за межі України інших зобов’язаних, які не віднесені до вище перелічених категорій:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;

Примітка автора щодо документального підтвердження 1) За старою процедурою: -  працівники, які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік (відповідно до рішення Уряду про затвердження переліку посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час ; 2) За новою процедурою: не визначено, адже працівникі заброньовані за новою процедурою мають лише витяг з Наказу Мінекономіки!!! Між тим відповідно до Листа - розяснень ДПС України, необхідно надати: 

- витяг з наказу Міністерства економіки (згідно пункту 5 постанови Кабінету міністрів України від 03.03.2022 № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» вказаний документ є підтвердженням надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час); 

-документи про відрядження такої особи за кордон.

Також, перетнути кордон на виїзд з України можуть військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законодавством випадках, зокрема: водії, які заброньовані для здійснення міжнародних вантажних перевезень, перевезень для потреб Збройних Сил України, медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, відповідно до визначеного порядку.

2) визнані відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії):

• висновок ВЛК;
• військово-обліковий документ з відповідною відміткою.

3) чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

Підтверджуючі документи:

1) свідоцтва про народження дітей (трьох і більше);

2) свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю дітей (трьох і більше

або

рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком

або

рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком.

3) посвідчення батька багатодітної сім’ї.

4) чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення матері батьківських прав або рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав або рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою або рішення суду про оголошення матері померлою.

5) жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу":

Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про шлюб; 3) довідка з військової частини про проходження другим з подружжя військової служби.

6) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України – документи про службове відрядження або надання відпустки.

9.      Виїзд осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресієюрф проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності:

1)паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону);

2) висновку про необхідність направлення особи на лікування за кордон;

3) листа МОЗ про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення- батьків, чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

 

Матеріал по темі: «Заборона перетинання кордону особам віком від 18 до 60 років»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Зміни до КПК щодо кримінального провадження в умовах воєнного стану

 

YouTube: «Задержание на 9 суток или 216 часов без решения суда»

Внесення змін до КПК для удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану

14.04.2022 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» № 2201, який набрав чинності 01.05.2022 р.

Відповідно до пояснювальної записки вбачається, що реалізації відповідних положень КПК  в умовах воєнного стану на території України засвідчила необхідність більш детального розширення повноважень слідчого, прокурора, слідчого судді, керівника органу прокуратури під час здійснення досудового розслідування в умовах воєнного стану з максимальною деталізацією механізму їх застосування.

Окрім того, зважаючи на необхідність дотримання змагальних засад під час здійснення кримінального провадження в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, не вирішеним залишилося питання залучення та участі захисника, перекладача у проведенні окремих процесуальних  дій під час здійснення кримінального провадження в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану.

З урахуванням вказаного вносяться зміни та доповнення до низки статей КПК України в частині деталізації порядку здійснення кримінального провадження в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, а саме:

• надається можливість Генеральному прокурору (особі, яка виконує його обов’язки), керівнику обласної прокуратури, їх першим заступникам і заступникам своєю постановою доручати здійснення досудового розслідування іншим органам досудового розслідування не лише у разі неефективності здійснення досудового розслідування, а також за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану;
• право утворення керівником органу досудового розслідування міжвідомчих слідчих груп на підставі постанови, погодженої з керівниками відповідних органів досудового розслідування;
• визначається порядок участі та залучення захисника і перекладача до проведення окремої процесуальної дії у кримінальному провадженні в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану - із застосуванням технічних засобів (відео-, аудіозв’язку) для забезпечення дистанційної участі захисника.

ВАЖЛИВО: Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

• закріплюються гарантії поновлення процесуальних строків за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду (якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану) в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану;
• передбачаються випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду уповноваженою службовою особою та уточнюється момент затримання особи в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану з моменту її доставлення до органу досудового розслідування або прокуратури, а саме:

…якщо виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу.

(!!!) Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.

Затримана без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури особа під час дії воєнного стану не пізніше двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

• узгоджуються між собою положення статей 615 («Особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану») та 219 КПК України щодо початку обчислення строків досудового розслідування в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, а також уточняються окремі правила їх обчислення;
• виключаються обмеження щодо проведення слідчих (розшукових) дій в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану в нічний час (з 22 години до 6 години не допускається проведення слідчих дій, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного) та визначаються правила фіксації ходу і результатів провадження окремих слідчих (розшукових) дій у випадку неможливості забезпечення в них участі понятих;
• надана можливість зупиняти досудове розслідування (на підставі вмотивованої постанови прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати. До зупинення досудового розслідування прокурор зобов’язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою) після повідомлення особі про підозру за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану;
• унормовується питання зупинення судового провадження у разі призову обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби);
• надання керівнику органу прокуратури в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану користуватися повноваженнями слідчого судді, передбаченими статтями 186, 187, 190, 206, 219, 232, 246, 250 КПК України, у випадку відсутності об’єктивної можливості їх виконання слідчим суддею (якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину);
• регламентуються гарантії розподілу матеріалів кримінальних проваджень у випадку неможливості забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також визначення складу суду в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (забезпечує голова суду, а за його відсутності - заступник голови суду, у порядку черговості та із забезпеченням рівномірного навантаження на суддів);
• визначаються строки провадження окремих процесуальних дій, передбачених статтями 220, 221, 304, 306, 308, 376, 395, 426 КПК України, у разі припинення (скасування) в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, якщо була відсутня об’єктивна можливість їх своєчасного здійснення (такі процесуальні дії мають бути проведені невідкладно за наявності можливості, але не пізніше ніж через 15 днів після припинення чи скасування воєнного стану);
• додатково регламентуються правила територіальної підсудності кримінальних проваджень в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (найбільш територіально наближеного суду);
• умови визнання показань свідка, потерпілого, підозрюваного, отриманих на стадії досудового розслідування, що здійснювалося в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, доказами у суді (виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відео фіксації та приймав участь захисник);
• визначаються випадки альтернативності здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану;
• покладається обов’язок на слідчого чи прокурора (в обов’язковому порядку) зберігати у себе в електронній формі копії матеріалів кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких здійснюється в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану;
• закріплюються умови відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження (яке не завершилося направленням обвинувального акта до суду) в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, а також регламентуються гарантії відшкодування втрачених речей і документів в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (відшкодовуються державою за рахунок державного бюджету).

 

Матеріал по темі: «Скасування запобіжного заходу для призову на військову службу у воєнний час»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Бронювання військовозобов’язаних в умовах воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Особливості та порядок бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану

3 березня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану», якою вирішив питання щодо особливостей та порядку бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану.

Так, п. 1 Постанови передбачає, що в умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення (далі - підприємства, установи і організації), здійснюється у порядку, визначеному цією постановою.

Подання пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних

Органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за формою згідно з додатком № 1 в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням (п. 2 Постанови).

Вказане вище можуть робити й уповноважені банки, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду (ч. 2 п. 1 Постанови).

Узагальнення інформації про бронювання та строк дії відстрочки

Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.

У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців.

Підстави для анулюванню відстрочки

Надана відстрочка від призову підлягає анулюванню у разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;

3) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;

4) звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.

Документальне підтвердження відстрочки/бронювання

З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки (п. 5 Постанови).

П. 6 Постанови передбачає, що саме Міністерство оборони організовує через Генеральний штаб Збройних Сил доведення в одноденний строк до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки витягів з наказів Міністерства економіки.

Дія пунктів 2-6 цієї постанови не поширюється на військовозобов’язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, військовозобов’язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, бронювання яких здійснюється відповідно до цього пункту.

(!!!) Рішення стосовно бронювання військовозобов’язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, приймає Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації.

На військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню за переліками посад та професій, військовими комісаріатами за місцем розташування підприємств оформлюються посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік.

При бронюванні працівників слід зважати на Лист Мінекономіки від 08.03.2022 № 2714-20/9420-03 щодо організації бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення в умовах правового режиму воєнного стану.

А також, слід враховувати, що існує Лист Міноборони від 11.03.2022 № 220/1469 щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікові спеціальності, в якому міститься перелік професій які вкрай необхідні армії.

ВИСНОВОК: Не зважаючи на той факт, саме Міністерство оборони організовує через Генеральний штаб Збройних Сил доведення до центрів комплектування та соціальної підтримки витягів з наказів Міністерства економіки/Мінінфраструктури/військової адміністрації, військовозобов’язаний перед явкою до військомату повинен мати на руках наступні документи:

• Витяг з наказу Міністерства економіки/Мінінфраструктури/військової адміністрації про бронювання;
• Додаток з переліком фізичних осіб що підлягають бронюванню;
• Військовий квіток або паспорт.

 

Матеріал по темі: «Військовий обов’язок для віруючих під час воєнного стану»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Теги: бронювання військовозобовязаних, бронь працівників, резерв підприємств, бронь співробітників, військомат, воєнний стан, Адвокат Морозов

 

Іноземців прийматимуть до української розвідки

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховна Рада України постановила, що українським розвідником може бути іноземець або особа без громадянства

14.04.2022 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення зміни до Закону України "Про розвідку"» № 2194-IX, який набрав чинності 30.04.2022 р.

Верховна Рада України постановила, що до 1 травня 2023 року на військову службу до розвідувального органу Міністерства оборони України можуть бути прийняті особи без дотримання вимоги, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 31 цього Закону" («Співробітником розвідувального органу не може бути особа: яка має громадянство (підданство) іноземної держави або особа без громадянства»).

З аналізу пояснювальної записки до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про розвідку» вбачається, що  розроблено у зв’язку з необхідністю удосконалення законодавства України у сфері безпеки і оборони з метою забезпечення ефективного виконання завдань, покладених на розвідувальний орган Міністерства оборони України в умовах протидії та здійснення відсічі зовнішньої агресії РФ проти України "за рахунок вмотивованої компоненти зі складу іноземців" та осіб без громадянства, прийнятих на військову службу до цього органу.

Слід зазначити, що серед іншого розвідувальні органи здійснюють добування, аналітичне опрацювання, оброблення і надання розвідувальної інформації її споживачам у встановленому  Законом порядку.

У зв’язку із цим Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило деякі зауваження, зокрема експерти звернули увагу на те, що здійснення розвідувальної діяльності, в тому числі у складі розвідувального органу Міністерства оборони України, може бути пов’язано з доступом до державної таємниці. Водночас, відповідно до частини сьомої ст. 27 Закону України «Про державну таємницю» іноземцям та особам без громадянства доступ до державної таємниці надається у виняткових випадках на підставі міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або письмового розпорядження Президента України з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки України на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України.

Отже, на думку Законодавця прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про розвідку» сприятиме підвищенню бойових і спеціальних (активних) спроможностей розвідувального органу Міністерства оборони України в умовах здійснення стримування і відсічі збройної агресії РФ проти України.

 

Матеріал по темі: «Строки військової служби для іноземців в особливий період»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юрособи за межі України

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України

12.01.2022 р. Міністерство фінансів України видало наказ № 4 «Про внесення зміни до пункту 1 розділу V Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень», який зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2022 р. за № 98/37434

Так, пункт 1 «Підготовка матеріалів для звернення до суду контролюючого органу щодо:…» розділу «V. Основні функції та повноваження податкового керуючого щодо продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів»  Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 травня 2017 року № 529, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26 червня 2017 року за № 786/30654, доповнити новим абзацом такого змісту: «встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України.».

Так, Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Кодексу, статей 283 і 2892 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», відповідно до яких запроваджується тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків – боржника за межі України.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України – це забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

(!!!) Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується до керівника платника податків – юридичної особи або постійного представництва нерезидента за наявності у такого платника податків податкового боргу:

 – у сумі, що перевищує один мільйон гривень;

 – що не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення такому платнику податків податкової вимоги.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків – боржника за межі України застосовується згідно з рішенням суду, що набрало законної сили, та є забезпечувальним заходом виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу про погашення суми податкового боргу.

Обмеженням для застосування такого заходу є наявність зобов’язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента – боржнику помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Повноваження щодо виконання тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків – боржника за межі України покладено на контролюючі органи за основним та неосновними місцями податкового обліку платника податків, що має податковий борг, який відповідає наведеним вище критеріям.

Згідно інформаційного повідомлення Головного управління ДПС у Черкаській області Законом від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Кодекс адміністративного судочинства України доповнено новою статтею  2892, що визначає особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян на виїзд за межі території України, а саме:

 - позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента;

 - зазначені адміністративні справи розглядаються судом протягом 48 годин з дня подання заяви;

 - апеляційні скарги можуть бути подані в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду та розглядаються апеляційним судом у десятиденний строк;

 - за подання позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України судовий збір не справляється (згідно змін, внесених до статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»).

ВАЖЛИВО: Закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України здійснюється за таких підстав:

 - погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв’язку з якою було застосовано таке обмеження;

 - отримання у встановленому законодавством порядку інформації про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника;

 - отримання рішення суду про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника.

Інформація про закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення обставин для такого закінчення:

 - надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;

 - розміщується в Реєстрі керівників платників податків - боржників.

Виключенням у застосуванні цього інструменту є: існування зобов’язання держави щодо повернення боржнику помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

ВИСНОВОК: Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юрособи за межі України може застосовуватися за наявності у такого платника податків податкового боргу, для якого виконуються дві умови одночасно: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги.

 

Матеріал по темі: "Скорочено строки звернення до суду при оскаржені ППР"

 

 Теги: податковий борг, тимчасове обмеження, заборона виїзду за кордон, податковий керуючий, керівник юридичної особи, постійного представництва нерезидента, реєстрі керівників платників податків, Адвокат Морозов