Проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Урядом врегульоване питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України

08 березня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» № 225.

Вказаною Постановою установлено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування:

1) у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;

2) Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

2.      Установити, що на період дії воєнного стану на території України:

1) пункт 5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи”, не застосовується;

2) у разі неможливості направлення лікарем або лікарсько-консультативною комісією, в тому числі заочно, осіб з тимчасовою непрацездатністю на медико-соціальну експертизу в строки, визначені абзацом другим пункту 6 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи”:

рішення щодо продовження тимчасової непрацездатності за її наявності приймається без направлення на медико-соціальну експертизу лікуючим лікарем або лікарсько-консультативною комісією;

направлення лікарем чи лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу здійснюється не пізніше ніж через місяць після припинення або скасування воєнного стану.

Окрім цього, 30 березня 2022 р. Урядом прийнято Постанову «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану» № 390, якою внесено зміни щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану.

Так, перше вказану Постанову доповнено пунктом 3 такого змісту: Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:

• осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317;

• дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917.

При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

У разі коли в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю встановлений строк повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану на території України, та в особи з інвалідністю відсутня можливість пройти медико-соціальну експертну комісію, а в дитини з інвалідністю - лікарсько-консультативну комісію закладу охорони здоров’я, їх індивідуальна програма реабілітації продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд і не отримано відповідну індивідуальну програму реабілітації.

ВИСНОВКИ:

1. Комісія МСЕК може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії ;

2. Огляд комісії МСЕК здійснюється не залежно від місця реєстрації;

3. Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців;

4. Інвалідність та ступінь втрати проф. працездатності продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану або до проведення відповідного огляду.

 

Матеріал по темі: «Звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та доглядачів за інвалідами і хворимидітьми»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Теги: МСЕК, медико соціальна експертиза, ЛКК, лікарсько консультативна комісія, інвалідність, продовження непрацездатності, воєнний стан, встановлення інвалідності заочно, Адвокат Морозов

 

Виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Особливості та правові підстави для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників

Єдиний реєстр боржників – це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться, щоб кожен у режимі реального часу міг отримати інформацію про невиконані майнові зобов’язання боржників.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників (ЄРБ), є відкритими та розміщуються на офіційному сайті Міністерства юстиції України https://erb.minjust.gov.ua.

Вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників визначений частиною 7 ст. 9 Закону № 1404-VIII.

Так, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини 1 статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

У свою чергу, відповідно до пункту 6 Розділу ХІ Положення «Про автоматизовану систему виконавчого провадження» № 2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

• про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

• про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

• про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів;

• про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

• в день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов’язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.

• у разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Разом з цим, 30.03.2022 р. Міністерством Юстиції України видано Наказ N 1285/5 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України» на підставі якого, розділ III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, доповнено новим пунктом 23 такого змісту:

"23. За виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:

• при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);

• після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред'явлено;

• після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);

• відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.

До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.

У разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, знищено у зв'язку із закінченням строку його зберігання, а також у випадку коли таке виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, діяльність якого припинена або яким змінено виконавчий округ, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

 

Матеріал по темі: «Важливі зміни до Закону України «Про виконавче провадження»»

 

 

Теги: виконавче провадження, зупинення виконавчих дій, заборона заміни стягувача, видаткові операції з арештованих рахунків, припинення звернення стягнення на ЗП, зупинення строків, Верховна Рада, закон, Адвокат Морозов

 

Важливі зміни до Закону України «Про виконавче провадження»

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Важливі зміни до Закону України «Про виконавче провадження»: зупинення виконавчих дій та заборона заміни стягувача-суб’єкта РФ, здійснення видаткових операції з арештованих рахунків, припинення звернення стягнення на ЗП, зупинення строків

26.03.2022 р. набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 2129-IX від 15.03.2022 р.

Вказаним вище Законом Розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2 такого змісту:

"10-2. До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:

• громадяни Російської Федерації;

• юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;

• юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

Також, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

• фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;

• юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

• припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

• визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Окрім цього, забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

ВИСНОВОК: Підсумовуючи зазначене вбачається, що фізичні особи можуть користуватися арештованими коштами в сумі до 100 000 грн., а юридичні особи сплачувати податки та збори з арештованих коштів/рахунків, а також виплачувати заробітну платню.

Важливим також є те, що перериваються процесуальні строки визначені Законом, відлік яких розпочинається з дня закінчення воєнного стану.

 

Матеріал по темі: «Використання арештованих коштів в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

 

Теги: виконавче провадження, зупинення виконавчих дій, заборона заміни стягувача, видаткові операції з арештованих рахунків, припинення звернення стягнення на ЗП, зупинення строків, Верховна Рада, закон, Адвокат Морозов

 

Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно (способи та форми компенсації )

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій спричинених військовою агресією РФ (  способи та форми надання компенсації )

На сайті Верховної Ради України з’явився текст проекту Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорійоб’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій,спричинених військовою агресією Російської Федерації».

Способи та форми компенсації:

1) грошової компенсації шляхом перерахування грошових коштів  на поточний рахунок отримувача;

2)  об’єкта нерухомого майна шляхом фінансування його будівництва;

3) фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

(!!!) Компенсація визначається щодо кожного об’єкта нерухомого майна окремо.

А) Грошова компенсація надається за: 1) пошкоджений об’єкт нерухомого майна (у тому числі за пошкоджене спільне майна багатоквартирного будинку; 2) знищений об’єкт нерухомого майна - приватний житловий будинок, садовий та дачний  будинки.

Розмір грошової компенсації визначається за результатами оцінки вартості відновлення відповідного пошкодженого об’єкта нерухомого майна з урахуванням ступеню його пошкодження.

Під час проведення оцінки вартості відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна встановлюється ступінь пошкодження та ціна його відновлення.

Б) Компенсація у вигляді об’єкта нерухомого майна надається за знищений об’єкт нерухомого майна та здійснюється шляхом фінансування будівництва нового об’єкта нерухомого майна з рівноцінною площею (у тому числі житловою), типом (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок,  садовий та дачний будинок) та функціональним призначенням.

Граничний розмір компенсації у вигляді об’єкта нерухомого майна не може перевищувати вартості 150 м2 за один об’єкт нерухомого майна.

Приватні житлові будинки, садові та дачні будинки зводяться на земельній ділянці, на яких вони розміщувались, а кількість кімнат в об’єкті нерухомого майна, що надається, не може  бути меншою за кількість кімнат у знищеному об’єкті нерухомого майна.

В) Компенсація у вигляді фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку надається за бажанням отримувача компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна - багатоквартирний будинок.

Розмір компенсації у вигляді фінансування виконання будівельних робіт визначається за результатами оцінки вартості відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку з урахуванням ступеню його пошкодження.

Пріоритетне право на отримання компенсації мають:

• багатодітні сім’ї;
• особи з  інвалідністю I та II груп;
• учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи, визначені частиною першою статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Джерелом фінансування компенсації є:

• фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації;
• міжнародна технічна та/або поворотна або безповоротна фінансова допомога;
• інші джерела, не заборонені законодавством України.

  

Матеріал по темі: "Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно (отримувач компенсації)"

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

  

Теги: компенсація за пошкоджене житло, зруйноване житло, знищена нерухомість, втрата квартири, збройна агресія, переміщені особи, квартирний облік, грошова компенсація, військова агресія, реституція, надзвичайні обставини, Постанова КМУ 380, воєнний стан, Адвокат Морозов

Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно (отримувач компенсації)

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій спричинених військовою агресією РФ (Стаття 2. Отримувачі компенсації; Стаття 3. Подання заяви про надання компенсації)

На сайті Верховної Ради України з’явився текст проекту Закону України «Прокомпенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомогомайна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричиненихвійськовою агресією Російської Федерації».

Опис статей :

• Стаття 2. Отримувачі компенсації;
• Стаття 3. Подання заяви про надання компенсації

Стаття 2 Проекту Закону «Отримувачі компенсації» передбачає, що на отримання компенсації мають право:

1) фізичні особи – громадяни України, які є:

а) власниками пошкоджених та/або знищених об’єктів нерухомого майна;

б) особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт та які не прийнято в експлуатацію;

в) членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;

г) спадкоємцями осіб, визначених підпунктами “а” - “в” цього пункту.

Примітка: Таким чином, в даній частині статі Законодавець включив всі категорії фізичних осіб, які вже є власниками нерухомості, а також (що вкрай важливо!!!) є тільки «гіпотетичними власниками нерухомості»: інвесторами або власниками «будівельних матеріалів».

2) об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків, щодо відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

Примітка: Вказана частина, з урахуванням контексту Закону, передбачає захист не тільки для власників індивідуально-визначеного майна, а загального. Наприклад: чердак, підвал, сходи і т.і.

ВАЖЛИВО: Також Законодавець наголошує, що при реалізації положень цього Закону не допускається застосування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками.

Стаття 3 Проекту Закону «Подання заяви про надання компенсації» встановлює, що заява про надання компенсації подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна  внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації). Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів з дати його закінчення на території, на якій знаходиться (знаходився) пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна. Заява подається щодо кожного пошкодженого або знищеного об’єкта нерухомого майна окремо.

Форми заяви про надання компенсації:

1) в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, а також через мобільний додаток Єдиного державного вебпорталу електронних послуг - громадянином України;

2) в паперовій формі через центр надання адміністративних послуг, органи соціального захисту населення, або  нотаріуса.

Примітка: Заяву на компенсацію буде розглядати Комісія по місцезнаходженню майна, яку може подати фізична особа не тільки під час дії воєнного стану, а й протягом 90 днів після його закінчення. Шляхи подачі, скоріш за все будуть через портал «Дія» або в паперовій формі до ЦНАП чи будь-якого нотаріуса.

1.      У разі якщо пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна перебуває у спільній власності, заява про надання компенсації може бути подана одним із співвласників такого об’єкту. Заява подана одним зі співвласників вважається поданою всіма співвласниками.

2.     З метою прийняття заяв про надання компенсації центри надання адміністративних послуг та органи соціального захисту населення забезпечують виїзні пункти прийому таких заяв.

3.     Подача заяви про надання компенсації здійснюється незалежно від місця проживання (перебування) фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

1.      У заяві про надання компенсації зазначаються:

1) відомості про особу, об’єкт нерухомого майна якої пошкоджено або знищено;

2) відомості про пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна;

3) реєстраційний номер звіту про оцінку вартості відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна (звіту про оцінку вартості відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку) в Єдиній базі даних звітів про оцінку - у разі якщо оцінка вартості пошкодженого об’єкта нерухомого майна (оцінка вартості відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку) забезпечується отримувачем компенсації;

4) реєстраційний номер звіту про обстеження можливості/неможливості відновлення об’єкта нерухомого майна - у разі якщо обстеження  можливості/неможливості відновлення об’єкта нерухомого майна забезпечується отримувачем компенсації;

5) відомості про заявника.

5.     До заяви про надання компенсації додаються:

1) документ, що підтверджує право власності на пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна (крім випадків якщо право власності на відповідний об’єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у тому числі його архівній складовій - Реєстрі прав власності на нерухоме майно) - у разі подання заяви власником відповідного об’єкта нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує інвестування та фінансування будівництва об'єкта житлового будівництва щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт та який не прийнято в експлуатацію, та документ, що підтверджує сплату грошових коштів за такий об’єкт, - у разі подання заяви громадянином України, який здійснив інвестування або фінансування будівництва відповідного об’єкта;

3) документ, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу, та викупив квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, сплативши за відповідний об’єкт повну вартість, - у разі подання заяви членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу;

4) документ, що підтверджує смерть власника пошкодженого або знищеного об’єкта нерухомого майна або оголошення його померлим - у разі подання заяви спадкоємцем особи, визначеної підпунктами “а” - “в” пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;

5) документ (документи), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації, - у разі наявності пріоритетного права на отримання компенсації.

Примітка: Стосовно «…у разі наявності пріоритетного права на отримання компенсації» не зовсім зрозуміло, адже вище Законодавець прописує, не допускається застосування привілеїв!!!

Документи, визначені цією частиною, засвідчуються підписом отримувача компенсації

6.     У разі якщо документи та/або інформація, визначені частиною п’ятою, цієї статті, міститься в державних інформаційно-телекомунікаційних системах, такі документи та/або інформація не подаються, а в заяві про надання компенсації зазначаються відомості з таких документів, необхідні для надання компенсації.

У такому випадку документи та/або інформація, необхідні для надання компенсації, отримуються Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації без участі отримувача компенсації, на підставі зазначених у заяві про надання компенсації відомостей шляхом доступу Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації до відповідних інформаційно-телекомунікаційних систем або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії інформаційно-телекомунікаційних систем через систему електронної взаємодії цих систем у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

7.   Заява про надання компенсації може бути подана за відсутності документів, визначених частиною п’ятою цієї статті, у разі їх втрати або необхідності подання документа про право на спадщину. У цьому разі отримувач компенсації може подати такі документи додатково або звернутися до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти у отриманні відповідних документів.

8.  У разі подання заяви про надання компенсації за відсутності документів, визначених частиною п’ятою цієї статті, обмеження щодо строку подання заяви про надання компенсації не розповсюджується на подання таких документів.

Примітка: Це також важливо, оскільки виключає компонент заангажованості, корупційності та «купи довідок»!

Дії Адміністратора центру надання адміністративних послуг, посадової особа органу соціального захисту населення, або нотаріусу у день звернення особи з метою подання заяви про надання компенсації:

1) встановлює особу та повноваження представника (у разі подання заяви представником);

2) заповнює заяву з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

3) роздруковує заяву та забезпечує її підписання отримувачем компенсації;

4) надає отримувачу компенсації примірник заяви, яка зареєстрована в Реєстр пошкодженого та знищеного майна.

9.     Реєстрація заяви про надання компенсації здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

10. Отримувач компенсації, який подав заяву в електронній формі, автоматично отримує повідомлення засобами  Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема засобами мобільного додатку цього порталу про реєстрацію поданої заяви про надання компенсації.

11.   Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві про надання компенсації, та копій поданих документів несе отримувач компенсації.

 Далі буде:

-  Способи та форми надання компенсації

Матеріал по темі: "Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно (вступна частина та терміни)"

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

 

Теги: компенсація за пошкоджене житло, зруйноване житло, знищена нерухомість, втрата квартири, збройна агресія, переміщені особи, квартирний облік, грошова компенсація, військова агресія, реституція, надзвичайні обставини, Постанова КМУ 380, воєнний стан, Адвокат Морозов

Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно (мета Закону та терміни)

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій спричинених військовою агресією Російської Федерації (вступна частина та терміни)

На сайті Верховної Ради України з’явився текст проекту Закону України «Прокомпенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомогомайна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричиненихвійськовою агресією Російської Федерації».

Опис статей (вступна частина та ст.1 Законопроекту):

• Мета Закону;
• Терміни, які вживаються в Законопроекті

Вказаний Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації  за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації з дня набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Примітка: Важливість вказаного визначається 1) строком відліку дії цього Закону, а саме з 24.02.22 р. ; 2) та підставами застосування, а саме внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Оскільки, існує Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. N 947 «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» та Законопроект № 5177 «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії».

Терміни, які вживаються в Законопроекті:

• Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна) - єдина державна інформаційно-комунікаційна система, яка призначена для збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації (документів) про майно, яке пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, власників такого майна, компенсацію за пошкодження та знищення такого об’єкта та іншу інформацію (документи), визначену цим Законом;
• знищені об’єкти нерухомого майна – об’єкти нерухомого майна, які знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції або є економічно недоцільним:

а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, приватні житлові будинки, садові та дачні будинки;

б) об’єкти будівництва, у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

в) складові частини об’єктів, визначених підпунктом “б” цього пункту, які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна.

Примітка: Слід вказати, що Законодавець враховує не тільки збудовану (первину, вторинну) нерухомість, а й «законні» недобудови в яких були зведені тільки несучі та зовнішні огороджувальні конструкції.

Вказане не зовсім корелюється із судовою практикою, адже 19 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-4435/2008, провадження № 61-1950 св 18 (ЄДРСРУ № 73029690) та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 29 березня 2018 року у справі № 909/935/15 (ЄДРСРУ № 73032990) підтвердив раніше висловлену правову позицію про те, що визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

Таким чином, прийняття вказаної норми буде сприяти всебічної компенсації фактично тільки «інвестованих» коштів в майбутній об’єкт нерухомості, який набуває свій статус тільки після введення в експлуатацію та реєстрації право власності.

• компенсація – відшкодування майнової шкоди за пошкоджений та/або знищений об’єкт нерухомого майна, завданої внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації у спосіб, передбачений цим Законом;

Примітка: Наприклад в законопроекті № 5177 «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії» передбачалось поняття «реституція» - відновлення права власності чи іншого речового права, порушеного внаслідок збройної агресії, в обсягах, що відповідають змісту такого права до його порушення.

• пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території;

Примітка: Це взагалі новела законодавства і скоріш за все призначена для суб’єктів компенсації, таких як: об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків, щодо відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

• пошкоджені об’єкти нерухомого майна – об’єкти нерухомого майна, які пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції:

а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, приватні житлові будинки, садові та дачні будинки;

б) об’єкти будівництва, у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

в) складові частини об’єктів, визначених підпунктом “б” цього пункту, які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна.

Примітка: Різниця з вищевказаним пунктом «знищені об’єкти нерухомого майна» у слові «знищені» та «пошкоджені», во всьому іншому вони дублюють один одного.

Надалі, термін “багатодітна сім’я” вживається в цьому Законі у значенні наведеному у Законі України “Про охорону дитинства”, терміни “учасники бойових дій”, “особи з інвалідністю внаслідок війни” вживаються у цьому Законі у значенні наведеному у Законі України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, інші терміни в цьому Законі вживаються у значенні наведеному в Цивільному кодексі України, законах України “Про публічні електронні реєстри”, «Про оборону України», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та інших законодавчих актах України.

 

Далі буде:

-         Стаття 2. Отримувачі компенсації;

-         Стаття 3. Подання заяви про надання компенсації.

 

 

Матеріал по темі: «Проект Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

 

Теги: компенсація за пошкоджене житло, зруйноване житло, знищена нерухомість, втрата квартири, збройна агресія, переміщені особи, квартирний облік, грошова компенсація, військова агресія, реституція, надзвичайні обставини, Постанова КМУ 380, воєнний стан, Адвокат Морозов