Звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та доглядачів за інвалідами і хворими дітьми

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Закон щодо спрощеного варіанту звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і хворими дітьми

15.03.2022 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» № 2122-IX, який набрав чинності 21.03.2022 р.

Відповідно до пояснювальної записки вбачається, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 введено воєнний стан в Україні у зв’язку із російської агресії проти нашої держави. Указом Президента України 24 лютого 2022 року № 69 оголошено загальну мобілізацію. На превеликий жаль, у мирний час багато осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і хворими дітьми, не оформили своєчасно військові квитки та звільнення від військової служби. Внаслідок цього зазначені категорії людей зараз не можуть виїхати за кордон, рятуючи своє життя та життя своїх близьких, в тому числі дітей з інвалідністю.

Таким чином метою розроблення вказаного закону було визначення на законодавчому рівні спрощеного варіанту звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і хворими дітьми.

Враховуючи зазначене у Законі України "Про військовий обов’язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами): 1) у частині другій статті 17 пункти 6 і 7 виключили; 2) у частині першій статті 18: абзац другий після слів "які визнані" доповнити словами "особами з інвалідністю або"; після абзацу п’ятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

• які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
• дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіком), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• які здійснюють опіку над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд".

3) у статті 26: у частині четвертій: абзаци четвертий - восьмий підпункту "г" пункту 1 замінити сімома новими абзацами такого змісту:

• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність";

пункт 2 доповнити підпунктом "г" такого змісту:

• у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я; у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

абзаци четвертий - восьмий підпункту "ґ" пункту 2 частини п’ятої замінити сімома новими абзацами такого змісту:

• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність";

абзаци четвертий - восьмий підпункту "г" пункту 2 частини шостої замінити сімома новими абзацами такого змісту:

• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність".

2.     У статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" 1) абзаци третій - тринадцятий частини першої замінити тринадцятьма новими абзацами такого змісту:

• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
• інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту: «Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання».

ВИСНОВОК: Зміни до статей 17, 18 та 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дозволили бути звільненими від військової служби (строкової, під час особливого періоду та мобілізації) окремим категоріям військовозобов’язаних із числа осіб з, а також тих, які доглядають за особами з інвалідністю та недієздатними, чи утримують дітей з інвалідністю, дітей, хворихна тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання,дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітей, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, при перетині ними держаного кордону України за умов правового режиму надзвичайного або воєнного стану а також посилення контролю за виїздом за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, дітей, які не мають такого статусу, дітей, які виховуються в прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, під опікою, піклуванням в умовах введення на території України надзвичайного або військового стану.

 

Матеріал по темі «Заборона перетинання кордону особам віком від 18 до 60 років»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

Скасування запобіжного заходу для призову на військову службу у воєнний час

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміна з інших підстав

Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміни з інших підстав» № 2125-ІХ від 15.03.2022.

Метою даного закону є дозвіл реалізувати громадянам України, придатним до військової служби за станом і віком, конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни в умовах воєнного стану.

Так, вказаним нормативним актом у Кримінальному процесуальному кодексі України доповнено статтею 616 такого змісту:

“Стаття 616. Скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміна з інших підстав

1.      У разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, за виключенням тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 255, 2551 , 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації.

За результатами розгляду цього клопотання прокурор має право звернутись до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову цієї особи на військову службу під час мобілізації.

Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову на військову службу під час мобілізації повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під призов на військову службу під час мобілізації та висновок про її придатність до несення військової служби в умовах воєнного стану;

2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні відповідні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризики ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від призову на військову службу під час мобілізації.

2.      Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, має невідкладно розглянути таке клопотання. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для призову підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на військову службу під час мобілізації.

3.      Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого було скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше протягом 24-х годин з'явитись для призову на військову службу під час мобілізації.

У випадку нез'явлення такої особи у цей строк для призову на військову службу під час мобілізації прокурор має подати клопотання про обрання цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого застосовано цей запобіжний захід, на військову службу під час мобілізації покладається на прокурора.

4.      Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, крім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право звернутись до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації.

Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, має звернутись до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням.

5.      За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

6.      Виходячи зі стану ведення воєнних дій, у місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання”.

ВИСНОВОК: Законодавець передбачив можливість скасування запобіжного заходу підозрюваному, обвинуваченому, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою у разі введення в Україні воєнного стану для призову такої особи на військову службу під час мобілізації.

Рішення про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прийматиметься слідчим суддею або судом за клопотанням прокурора на якого й покладається контроль за виконанням цього рішення.

Крім того, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, крім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право звернутись до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації, а у випадку воєнних дій на відповідній території слідчий суддя може змінити запобіжний захід - домашній арешт на особисте зобов’язання.

 

Матеріал по темі: «Досудове розслідування та строки тримання під вартою в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

Спадкування та видача довіреностей в умовах воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Зміни щодо проведення нотаріальних дій у сфері спадкування, видачі довіреностей, зберігання депозитарію у нотаріальній конторі у період воєнного або надзвичайного стану

19 березня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11.03.2022 № 1118/5 (зареєстрований 14 березня 2022 р. за N 325/37661).

Вказаним Наказом затверджені зміни до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату, зокрема: «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595 доповнено пунктами наступного змісту діючого в  умовах воєнного або надзвичайного стану:

• в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;

• за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу, якщо за результатами перевірки відомостей Спадкового реєстру встановлено наявність раніше заведеної спадкової справи, заведена без використання Спадкового реєстру спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу, в порядку, передбаченому підпунктом 2.7 цього пункту. Якщо наявність такої справи не встановлено, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі;

• забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі;

• за відсутності доступу до Спадкового реєстру реєстрація відомостей про заповіти, зміни до них, скасування заповітів, заведені спадкові справи, спадкові договори, зміни до них, розірвання спадкових договорів, видані свідоцтва про право на спадщину та їх дублікати проводиться протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;

• за відсутності доступу до Єдиного реєстру реєстрація довіреностей (у тому числі їх дублікатів), посвідчених в нотаріальному порядку, та довіреностей, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, а також відомостей про припинення їх дії проводиться протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;

• термін зберігання в депозиті державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса невитребуваних з депозиту грошових сум та цінних паперів, що підлягають передачі фізичним та юридичним особам, зменшено до одного року, після спливу якого вони підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

Також слід нагадати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (зі змінами) з 06 березня 2022 року без використання спеціальних бланків нотаріальних документів вчиняються такі нотаріальнії дії:

• посвідчуються довіреності;
• посвідчуються заповіти;
• засвідчується справжність підспису на документах.

Матеріал по темі: «Податки,відмивання коштів, кредит та іпотека в умовах воєнного стану»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

Використання арештованих коштів в умовах воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Кабінет Міністрів України дозволив громадянам користуватися грошовими коштами з арештованих рахунків

2 березня 2022 р. Кабінет Міністрів України видав розпорядження «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» № 198-р яким відповідно до статті 12-1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та з метою забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану дозволити фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100000 (сто тисяч) гривень.

Це розпорядження застосовується до припинення чи скасування воєнного стану.

(!!!) Також Мін‘юстом скеровано до Пенсійного фонду України листа щодо припинення відрахувань із пенсій боржників за постановами державних та приватних виконавців.

Окрім цього, Мін‘юстом скеровано до Національного банку України листа та вжито заходів щодо надання можливості боржникам-фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків в межах відповідної суми, без урахування раніше накладеного арешту, про що буде прийнято відповідний нормативно-правовий акт.

 

Матеріал по темі: «Податки,відмивання коштів, кредит та іпотека в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

Податки, відмивання коштів, кредит та іпотека в умовах воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Податкові пільги, особливості кредитування та відповідальності, іпотечні відносини, відмивання коштів злочинним шляхом та інші правовідносини в умовах воєнного стану

15.03.2022 р. Верховною радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ, що був опублікований та набрав чинності 17.03.2022 р.

Податкові пільги (в період воєнного стану):

• не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави або ЗСУ;
• щодо включення до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без реєстрації податкових накладних в ЄРПН, але з подальшим обов’язком зареєструвати накладну на протязі 6 місяців з дня закінчення воєнного стану;
• на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Податковим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
• розширено перелік доходів, які не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб для благодійників та благодійних організацій, в тому числі передбачено податкову знижку в кінці року в залежності від пожертвувань та віднесення на витрати еквівалент пожертвувань;
• не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану або передані Державі;
• фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок;
• Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути ФОП та юридичні особи з обсягом доходу до 10 мільярдів гривень та без обмеження кількості працівників;
• Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу;
• Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: камеральних та фактичних перевірок;
• на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю на територіях де велись бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (перелік формує КабМін);
• майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без застосування вимог статті 92 цього Кодексу.

Іпотека:

Закону України "Про іпотеку" доповнено пунктом 5-2 такого змісту:

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється:

• дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки);
• статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки);
• статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти);
• статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності цим Законом України або якщо за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій".

Кредити: 

Внесені зміни до Цивільного кодексу України, зокрема у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Внесені зміни до Закону України "Про споживче кредитування", зокрема: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону, неустойка (штраф, пеня) нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Легалізації (відмивання) доходів:

Внесені зміни до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", зокрема на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:

• банк не вживає заходів для встановлення джерел походження коштів при їх внесенні клієнтом - фізичною особою у готівковій формі на його поточний рахунок;

• банкам забороняється здійснювати видаткові операції (зокрема, видавати кошти у готівковій формі, проводити їх переказ) за рахунками клієнтів - фізичних осіб з коштами, зазначеними в абзаці другому цього пункту, крім випадків переказу таких коштів на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для підтримки Збройних Сил України та/або для гуманітарної допомоги українцям, постраждалим від дій держави-агресора Російської Федерації, а також для придбання облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації".

• У разі наявності підозри, що внесені клієнтом банку - фізичною особою готівкові кошти є активами, пов’язаними з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, банк зобов’язаний негайно, без попереднього повідомлення клієнта - фізичної особи, заморозити ці активи (що доречі не виключає цивільно-правової відповідальності банку) та негайно повідомити Службу безпеки України та розморозити активи не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від Служби безпеки України.

 

Матеріал по темі: «Загальні заходи правового режиму в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

Оплата комуналки в період воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Особливості (НЕ) оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану

05 березня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Так, 15.03.2022 р. Верховною радою України затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Окрім цього, Торгово-промислова палата України 28.02.2022 р. на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 N 671/97-ВР, Статуту ТПП України у листі за N 2024/02.0-7.1 засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З урахуванням вказаного, в умовах воєнного стану, Кабінет Міністрів України постановляє:

Установити, що з 24 лютого 2022 року і до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

• нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

• припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Більше того, для підтримки населення 07 березня 2022 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану».

Метою даної Постанови є забезпечення механізму нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану на території адміністративно-територіальних одиниць, де структурні підрозділи з питань соціального захисту населення не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування.

Так, п.п. 1 п. 1 Постанови КМУ передбачає, що виплату грошових допомог, пільг та житлових субсидій здійснює акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” шляхом перерахування коштів на банківський рахунок (за стандартом IBAN) в банку, в якому відкрито рахунок одержувача, або здійснення грошових переказів через міжнародну платіжну систему “MY TRANSFER”, а п.п 2 вказнної норми передбачає, що  фінансування виплат грошових допомог, пільг та житлових субсидій проводиться Міністерством соціальної політики на підставі наявних в базах даних державного підприємства “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики” даних щодо одержувачів грошових допомог, пільг та житлових субсидій.

В подальшому орган соціального захисту населення протягом двох місяців з дати припинення чи скасування дії правового режиму воєнного стану проводить звірку інформації про виплачені згідно з цією постановою грошові допомоги, пільги та житлові субсидії з метою запобігання повторній виплаті та у разі потреби проводить перерахунок їх розміру (п. 3 Постанови КМУ).

ВИСНОВОК: Таким чином, вищевказані норми не звільняють Споживачів від оплати житлово-комунальних послуг на період воєнного стану, а допомагають залишитися з газом, світлом, теплом … на період надзвичайної ситуації, навіть якщо немає фінансової можливості оплатити кошти за надані житлово-комунальні послуги.

 

P.s. Автор закликає споживачів оплачувати житлово-комунальні послуги (за фінансової можливості), адже саме від стабільної роботи комунальних служб залежить якість нашого життя та і взагалі стан здоров’я нашого населення.

 

Матеріал по темі: «Особливості оподаткування у воєнний період в Україні»

 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»