Адвокат Морозов (судебная защита)
Необхідність
попереднього внесення іншим співвласником майна відповідної грошової суми на
депозитний рахунок суду, у разі спору про виділ частки із майна, що є у
спільній сумісній власності, у вигляді компенсаційної вартості останнього.
05.07.2017 р. в рамках справи №6-2405цс16 Верховним судом України досліджувалось питання щодо
необхідності попереднього внесення іншим співвласником майна відповідної
грошової суми на депозитний рахунок суду, у разі спору про виділ частки із
майна, що є у спільній сумісній власності, у вигляді компенсаційної вартості
останнього.
Суд вказав, що відповідно
до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що
належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна
частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності
подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про
порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до
уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне
значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не
визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України).
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві
спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру,
земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених
ЦК України (частина четверта статті 71 СК України).
За положенням частин першої та другої статті 364 ЦК України,
яка регулює правовідносини з виділу власником належної йому частки, що є у
спільній частковій власності, співвласник має право на виділ у натурі частки з
майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі
спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина
друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на
одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації
вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його
згодою.
Право на частку у праві спільної часткової власності у
співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
За змістом статті 364 ЦК України власник, який бажає виділу
своєї частки, може вимагати виділу такої частки в натурі, і лише у зв`язку з
неможливістю такого виділу або заборони такого виділу відповідно до закону він
має право на компенсацію, яку може вимагати на підставі цієї норми права.
ВАЖЛИВО: Зазначена
норма права регулює випадки, коли співвласник майна бажає позбутися належної
йому частки у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників
компенсації належної йому частки та визнання за ними права власності на все
майно.
За положеннями статей 21, 24, 41 Конституції України, статей
319, 358 ЦК України усі громадяни є рівними у своїх правах, усім забезпечуються
рівні умови здійснення своїх, у тому числі майнових прав, а відтак правовий
режим спільної часткової власності визначається з урахуванням інтересів усіх
співвласників.
Разом з тим положення статті 365 ЦК України регулюють
випадки припинення Загальні
засади цивільного законодавства, зокрема засади справедливості, добросовісності
та розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), спонукають суд при
вирішенні зазначених спорів ураховувати також інтереси обох сторін та
встановлювати: чи дійсно є неможливим виділ частки в натурі; чи допускається
такий виділ згідно із законодавством; чи спроможні інші співвласники виплатити
позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на усе спільне
майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар тощо.
Права власності на частку у спільному майні за вимогою
позивача - співвласника майна, який домагається позбавлення права власності на
частку майна інших співвласників - відповідачів у справі, та визначають умови
такого виділу. Виплата компенсації у цьому випадку допускається за наявності
умов, визначених пунктами 1 - 4 частини першої зазначеної статті, та за умови
попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у
спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за
домовленістю між ними, у разі поділу спільного майна між співвласниками право
спільної часткової власності на нього припиняється.
При поділі майна, що є об’єктом права спільної сумісної
власності подружжя, в разі, якщо речі є неподільними, присудження одному з
подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної
власності на майно допускається лише за його згодою та за умови попередньо
внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок
суду (ч. ч. 4, 5 ст. 71 СК України).
ВАЖЛИВО: У разі
недосягнення такої згоди між подружжям може застосовуватися стаття 365 ЦК
України за наявності для цього відповідних підстав і суд може присудити одному
з подружжя річ у натурі, а іншому грошову компенсацію з підстав, передбачених
цією статтею
Відповідно до частини першої статті 365 ЦК України право особи
на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі
позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена
в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є
неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам
співвласника та членам його сім’ї.
За змістом зазначеної норми закону припинення права особи на
частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених
пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України випадку, але в тому разі,
коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та
членам його сім’ї.
Вказаний правовий висновок міститься й у постановах
Верховного Суду № 6-1943цс16 від
23 листопада 2016 року, 6-068цс14 від
02 липня 2014 року, 6-81цс11 від
16 грудня 2012 року.
Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана
співвласнику та членам його сім’ї, вирішується в кожному конкретному
випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об’єкта, який є спільним
майном.
Згідно з частиною другою статті 365 ЦК України суд
постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за
умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний
рахунок суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного
Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-2784цс15.
Більше того, згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ (з п.42.
Рішення ЄСПЛ в справі «Андрій Руденко проти України») слідує, що внесення
вартості частки у власності на депозитний рахунок суду першої інстанції було і
залишається передумовою винесення судом рішення про припинення права на частку
у спільному майні.
ВИСНОВОК: Отже, із
системного аналізу зазначених норм матеріального права можна дійти висновку,
що положення статті 364 ЦК України у поєднанні із частиною четвертою
статті 71 СК України застосовуються до правовідносин щодо вимоги співвласника
частки у майні, що знаходиться у спільній частковій власності, про отримання
компенсації вартості своєї частки, у зв’язку з неможливістю виділення її в
натурі.
Разом з тим норми статті 365 ЦК України у поєднанні з
частинами четвертою та п’ятою статті 71 СК України застосовуються до
правовідносин щодо вимоги одного зі співвласників, у тому числі одного з
подружжя, про припинення частки іншого співласника у спільному майні шляхом
виплати йому компенсації вартості такої частки.
Відмовляючи в задоволені позову на підставі положень статті
364 ЦК України, суд виходив з того, що у зв’язку зі скрутним матеріальним
становищем відповідачка не спроможна виплатити компенсацію вартості належної
відповідачу частки у спільному майні, та з огляду на закріплені пунктом 6
частини першої статті 3 ЦК України засади добросовісності і розумності, що
спонукають суд урахувати інтереси обох співвласників, дійшов висновку, що
виплата компенсації становить для відповідачки надмірний тягар.
Така позиція відповідає правовій позиції, висловленій
Верховним Судом України в аналогічних справах № 6-4ц14 та №
6-2925цс15, а саме про те, що у таких
правовідносинах суди мають встановити наступне: 1) чи дійсно є неможливим виділ
належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із
законом; 2) чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі по
справі; 3) чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються
майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування
відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; 4) чи спроможні інші
співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права
власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.
P.s. втручання у
право власності може бути виправдним згідно з ст. 1 Додаткового протоколу до
Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і буде відповідати
усталеній прецедентній практиці ЄСПЛ (рішення від 23 вересня 1982 р. в справі
«Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 р. в справі
«Джеймс та інші проти Сполученого Королівства), якщо воно здійснено: 1) з метою
урегулювання спору і врахування права власності іншого співвласника (суспільний
інтерес); 2) на підставі закону; 3) з дотриманням вимог співмірності і
пропорційності.
теги: шлюб,
сім’я, поділ майна, компенсація вартості, прекращение собственности, часть
квартиры, раздел имущества, ідеальні частки, внесення на депозит, частка,
спільна власність, приватна власність, неподільна річ, раздел имущества
супругов, судова практика, Адвокат Морозов