Переважне право перед
іншими особами на укладення договору найму на новий строк, поновлення строку
дії договору та наслідки несвоєчасного повернення об’єкту оренди
30
липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи № 925/1223/17
(ЄДРСРУ № 90696495) досліджував питання щодо переважного перед іншими особами
на укладення договору найму на новий строк, поновлення строку дії договору та
наслідків несвоєчасного повернення об’єкту оренди.
Відносно переважного права на укладання договору найму
Відповідно
до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських
відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно
до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог
щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно
ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні
положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених
цим Кодексом.
За
змістом статей 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше
сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та
обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд
сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів
цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Зобов`язанням
є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на
користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу,
надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор
має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті
509 ЦК України, частина перша статті 173 ГК України).
Положення
статей 526 ЦК України та 193 ГК України визначають, що суб`єкти господарювання
та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські
зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,
договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -
відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона
повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею
зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення
загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для
застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами
або договором.
Відповідно
до статей 759, 762, 763 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець
передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на
певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої
встановлюється договором найму. Договір найму укладається на строк,
встановлений договором. Ці положення кореспондуються з положеннями статті 283
ГК України.
Згідно
з частиною першою статті 10 та частиною першою статті 17 Закону України
"Про оренду державного та комунального майна" до істотних умов
договору оренди, серед іншого, належить термін, на який укладається договір
оренди, що визначається за погодженням сторін.
Відповідно
до статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за
договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими
особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір
скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк,
зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у
строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в
розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю
сторін. У разі недосягнення
домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на
укладення договору припиняється Цій нормі кореспондують
положення статті 285 ГК України та частини третя статті 17 Закону України
"Про оренду державного та комунального майна", що обумовлює
реалізацію орендарем такого переважного права, зокрема, з належним виконанням
ним обов`язків за договором оренди.
За
змістом статті 285 ГК України, статті 777 ЦК України, частини третьої статті 17
Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
наявність у орендаря переважного права, за інших рівних умов, на укладення
договору оренди на новий строк, якому відповідає обов`язок орендодавця щодо
укладення такого договору, є підставою для обов`язкового укладення відповідного
договору оренди за наявності обставин, зазначених у відповідних законодавчих
приписах. Отже, вирішуючи такий спір, суд має з`ясовувати наявність у орендаря
переважного права на укладення договору оренди на новий строк з урахуванням
наявності чи відсутності обставин, з якими закон пов`язує виникнення такого
права, а також вчинення кожним з учасників спірних правовідносин певних дій на
виконання вимог закону. При цьому суду слід також з`ясовувати, чи належним
чином орендар виконував зобов`язання за договором.
(!!!) Сутністю переважного
права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за
домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. Наймач повинен
повідомити наймодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі,
або в розумний строк до закінчення строку договору найму. У разі якщо наймач не
надсилає повідомлення наймодавцю, він відмовляється від здійснення свого
переважного права. Наведене відповідає правові позиції, викладеній у постанові
Верховного Суду України від 17.05.2017 у справі №
3-122гс17, постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 922/3633/16, від 03.03.2020 у справі № 916/1657/18, від 15.06.2020 у справі № 910/4130/19.
Відносно поновлення строку договору оренди у разі
відсутності заперечень
У
статті 764 ЦК України передбачено, що, якщо наймач продовжує користуватися
майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень
наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який
був раніше встановлений договором.
Згідно
з частиною четвертою статті 284 ГК України, строк договору оренди визначається
за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення
або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку
дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих
умовах, які були передбачені договором.
Згідно
з частиною другою статті 17 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про
припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після
закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін
і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зазначені
норми не встановлюють форми
заяви про припинення договору оренди. Така вимога може бути викладена однією із
сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. Істотне значення у
цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вимога обов`язково повинна бути
спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та її направлення у
межах строку, встановленого законом.
ВАЖЛИВО: Відтак, якщо на дату закінчення строку
договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце
заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий
договір припиняється.
Наведене
узгоджується з правовими позиціями викладеними, зокрема, у постановах Верховного
Суду від 02.07.2019 у справі № 906/742/18,
№ 906/743/18, № 906/746/18, від 16.07.2019 у
справі № 906/744/18, від 13.08.2019 у справі
№ 916/707/18, від 28.05.2019 у справі № 911/2980/17, від 03.03.2020 у справі № 916/1657/18.
З
огляду на викладене орендодавець
має право відмовитися від договору, надіславши відповідну заяву протягом місяця
після закінчення строку такого договору.
Окрім
того, з приводу реалізації у спірних правовідносинах інституту продовження
договору оренди на новий строк внаслідок переважного права добросовісного
орендаря (частина третя статті 17 Закону України. "Про оренду державного
та комунального майна") Верховний суд зауважує, що порушення переважного
права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме
місце при укладенні договору оренди:
-
з новим орендарем - при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря
про намір реалізувати переважне право;
-
укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови
попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення
орендодавця про необхідність використовувати об`єкт оренди для власних потреб
(аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від
26.06.2019 у справі № 923/759/18, від
10.06.2020 у справі № 910/4130/19).
Відносно наслідків несвоєчасного повернення об’єкту оренди
Слід
також відмітити, що відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі
припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві
річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у
стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно
з частиною другою цієї норми, на підставі якої заявлено позовні вимоги про
стягнення неустойки, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець
має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за
користування річчю за час прострочення.
Частиною
другою статті 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить
особа, яка порушила зобов`язання.
Для
застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України,
необхідною є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила
зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 зазначеного Кодексу. При цьому для
застосування відповідальності, передбаченої цією нормою, важливим є
встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом
оренди, та умисного невиконання ним цього обов`язку. Аналогічну правову позицію
викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 02.09.2014 у
справі № 927/1215/13 і від 19.08.2014 у
справі № 3-85гс14, постанові Верховного Суду
від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15.
Матеріал по темі: «Переважне право на укладення (пролонгацію) договору оренди»
Теги: переважне право, наймач, укладання
договору, продовження оренди, повернення орендованого, оренда, аренда,
закінчення, розірвання, припинення, продовження, пролонгація, наслідки, відповідальність,
судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
