Адвокат Морозов (судовий захист)
Порядок, строки та документи необхідні для вирішення
питання щодо усиновлення дитини. Форма, зміст, підсудність та резолютивна
частина заяви до суду.
Безумовно, що
усиновлення дітей є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування. Вказана політика держави реалізується її
відповідними органами та посадовими особами, однак процес усиновлення доволі
об’ємний та часто-густо часозатратний.
Вказаний вище процес усиновлення умовно можна розділити на
декілька етапів: 1) позасудовий та 2) судовий.
Позасудовий етап:
Правове регулювання даного етапу здійснюється на підставі
постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 905 «Про затвердження
порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за
дотриманням прав усиновлених дітей» та ст.ст. 213, 218, 220, 229 та 231
Сімейного кодексу України.
Забігаючи наперед необхідно зазначити, що фінальним документом
«позасудового етапу» є Висновок служби у справах дітей про доцільність / не
доцільність усиновлення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону від 13 січня 2005 р.
№ 2342-ІV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» безпосереднє
ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт і дітей,
позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.
Висновок оформляється на бланку державних адміністрацій районів, районів міст
Києва і Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах,
сільських, селищних рад, підписується головою (заступником голови) та
скріплюється печаткою.
Для отримання висновку, який до того ж затверджується
виконавчим комітетом відповідної ради, заявник(и) подають до відповідної у
місті ради ряд документів, серед них:
1) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
2) довідка про заробітну плату за останні шість місяців
або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена
органами ДФС;
У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про
заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за
попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із
подружжя, який має постійний дохід;
3) копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах
реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
4) висновок про стан здоров'я кожного заявника;
5) засвідчена нотаріально письмова згода другого з
подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя),
якщо інше не передбачено законодавством;
6) довідка про наявність чи відсутність судимості для
кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
7) копія документа, що підтверджує право власності або
користування житловим приміщенням.
Окрім цього службою витребуються, довідка від
лікаря-нарколога та лікаря-психіатра про облік заявника (заявників).
Надалі, на протязі місяця після отримання вказаного вище
висновку, заявник повинен звернутися до відповідного суду для вирішення питання
по суті.
Судовий етап:
Спочатку необхідно вказати, що розгляд судом справ про
усиновлення регулюється гл. 5 розділу ІV Цивільно –
процесуального кодексу України та здійснюється судом в рамках окремого
провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме
провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку
якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності
юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або
створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або
підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
ВАЖЛИВО: Визначені ст. 211 СК особи, які можуть бути
усиновлювачами, при зверненні до суду набувають статусу заявника. Заявниками у
справах зазначеної категорії можуть бути громадяни України та іноземці (ст. 283
СК).
Визначення підсудності має найважливіше значення, оскільки
якщо заява буде подана до не уповноваженого суду вона не буде розглянута, а
Заявник втратить дрогоційний час.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦПК України заява про
усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була
позбавлена їхнього піклування, подається до суду за
місцем їх проживання.
Для правильного визначення підсудності необхідно
враховувати, що згідно з частинами 3 та 4 ст. 29 ЦК місцем проживання фізичної
особи у віці до 10 років та від 10 до 14 років є місце проживання її батьків
(усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або
місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому
вона перебуває, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною
та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї
функції опікуна.
(!!!) Суд розглядає справу про усиновлення дитини за
обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого
органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я
усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд
визнає за потрібне допитати (ч.1 ст. 254 ЦПК України).
Примітка: В судово-процесуальних документах необхідно вживати
термін «заінтересована особа», а не, як це іноді трапляється, «зацікавлена
особа». Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007
р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про
усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз’яснено, що,
ухвалюючи рішення згідно зі ст. 255 ЦПК та ст. 224 СК, суд повинен обґрунтувати
задоволення чи відхилення заяви про усиновлення.
ВАЖЛИВО: У разі її задоволення в резолютивній частині рішення
необхідно навести відомості про заявника (заявників), повністю зазначивши його
прізвище, ім’я, по батькові, день, місяць і рік народження, а також про його
громадянство. За наявності клопотання заявників про зміну прізвища, імені та по
батькові, дати й місця народження дитини суд вирішує його відповідно до статей
229—231 СК. При
цьому слід мати на увазі, що зміни вносяться не до свідоцтва про народження, а
до актового запису про народження дитини.
Згідно ст.207 СК України усиновленням є прийняття
усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на
підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.
Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення
стабільних та гармонійних умов її життя.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.211 СК України усиновлювачем
дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за
винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що
старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років.
Усиновлювачами можуть бути подружжя.
Як було зазначено вище особа, яка бажає усиновити дитину,
подає до суду заяву про усиновлення (ст. 223 СК України). Подання такої заяви через
представника не допускається.
Між тим відповідно до вимог ст. 217 СК України усиновлення
дитини здійснюється за вільною згодою її батьків, а згідно ст. 220 СК України
на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з
подружжя, засвідчена нотаріально.
Згідно ст. 225 СК України, усиновлення вважається
здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Відповідно до ст.229 СК України особа, яка подала заяву
про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації
народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Суд задовольняє таку
заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам
дитини.
Згідно ст.233 СК України на підставі рішення суду про
усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений
органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної
реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове
Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, що
було видане раніше, анулюється.
Відповідно до ч.3 ст.252 ЦПК України за клопотанням
заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по
батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені,
прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів
батьками.
Відповідно до Закону України № 69-16 дія Європейської
Конвенції про здійснення прав дітей поширюється на розгляд судами справ, що
стосуються усиновлення дитини.
Згідно ч.1 ст. 8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно
до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.7 Європейської Конвенції про здійснення
прав дітей, ратифікованої Законом України № 69-V від 03 серпня 2006 року, під
час розгляду справ, що стосуються дитини, судовий орган діє швидко для
уникнення будь-яких невиправданих зволікань, а швидке виконання прийнятих
рішень повинно бути забезпечене відповідною процедурою. У термінових випадках
судовий орган при необхідності має повноваження приймати рішення, які
підлягають негайному виконанню.
ВИСНОВОК: З урахуванням положень ч. 2 ст. 224 СК, відповідно
до яких суд постановляє рішення, яким оголошує особу усиновлювачем дитини,
можна вважати, що найбільш прийнятним є викладення прохальної частини заяви у
справах про усиновлення так: «оголосити заявника усиновлювачем дитини».
Після набрання рішенням законної сили його копія в порядку
ч. 7 ст. 255 ЦПК надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного
стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями
- також до уповноваженого органу виконавчої влади. Усиновлення
вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до ст. 233 СК на підставі рішення суду про усиновлення
в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи державнийорган
реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове
свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво
про народження, що було видане раніше, анулюється.
Теги: усиновлення, усиновлення дитини, заява про
усиновлення дитини, висновок служби у справах дітей, актовий запис, свідоцтво
про народження, свідоцтво про шлюб, зміна прізвища дитини, судова практика,
Адвокат Морозов
