Адвокат Морозов (судовий захист)
З позовною заявою про
розірвання договору позивач має право звернутися лише до закінчення
строку дії цього договору
18
листопада 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи №
910/16750/18 (ЄДРСРУ № 85778821) досліджував питання щодо
можливості розірвання договору в судовому порядку.
Згідно
з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що
спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно
до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в
односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або
договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання)
договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням
часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на
вирішення суду.
Згідно
зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою
сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути
змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного
порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором
або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок
завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона
розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від
договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено
договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно
до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони
можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
ВАЖЛИВО: За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що
діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового
рішення) договір.
Відповідний
висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17 (ЄДРСРУ № 75795797).
В
той же час, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності
за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч.
4 ст. 631 ЦК України. Проте поняття "строк дії договору" та
"строк виконання зобов`язання" не є тотожними.
Відповідно
до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона
(боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію
(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або
утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має
право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно
зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному
обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення
зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках,
встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням,
проведеним належним чином.
Відповідно
до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін)
його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Закінчення
строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань,
оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є
виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення
безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.
(!!!) Навіть після припинення дії договору, невиконані
стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і
вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того
часу, коли існує відповідне зобов`язання.
Більше
того, 28 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової
палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №
345/3476/17, провадження № 61-23583св18 (ЄДРСРУ № 79472783) чітко
вказав, що сплив позовної давності не передбачено як законодавчу підставу для
припинення зобов'язання і ця правова позиція у судовій практиці є незмінною.
ВИСНОВОК: Враховуючи викладене, Верховний Суд
наголошує, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не
закінчився).
Матеріал по темі: «Сплив
позовної давності не є підставою для припинення зобов'язання»
Теги:
розірвання договору, недійсність договору, сплив позовної давності, чинність
договору, дійсність договору, предмет, строки, судова практика, Адвокат Морозов
