Адвокат Морозов (судовий захист)
Правова можливість відключення від мереж централізованого
теплопостачання нежитлового приміщення, яке розташоване у багатоповерховому
житловому будинку з централізованою системою опалення.
Наближається зима…а отже у багатьох споживачів виникає
питання правової можливості відключення від мереж централізованого
теплопостачання нежитлового приміщення (квартири), яке розташоване у
багатоповерховому житловому будинку з централізованою системою опалення.
22 серпня 2017 р. в рамках справи № 922/964/17
Харківський апеляційний господарський суд досліджуючи питання відключення
нежитлового приміщення від мереж централізованого теплопостачання зазначив
наступне.
Порядок та умови відключення від мереж централізованого
опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого
теплопостачання передбачені Правилами надання послуг з централізованого
опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими
постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, з урахуванням
змін, що внесені постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року
№ 1268, та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж
централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від
централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства
будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22
листопада 2005 року № 4, з урахуванням змін, що внесені наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року №
169.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого
опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 630, споживачі можуть відмовитися
від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення
споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води
здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади
з питань житлово-комунального господарства.
(!!!) Самовільне відключення від мереж централізованого
опалення та постачання гарячої води забороняється.
У відповідності до пункту 25 Правил самовільне відключення
від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил № 630 відключення
споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води
здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади
з питань житлово-комунального господарства.
Рішення про відключення будинку від системи централізованого
опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно
бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у
житловому будинку (п. 2.1 Наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про
затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4).
ВАЖЛИВО: Отже, власник
нежитлового приміщення не має права самовільно здійснювати відключення від
мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.
При цьому обов'язково враховуються технічні можливості
існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного
населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення
запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (п. 2.2 Наказу
Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007
року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року
№ 4).
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення
та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної
роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в
суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування
житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної
теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення,
погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм
проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків
від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при
відмові споживачів від централізованого теплопостачання,
затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального
господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (надалі Порядок)
установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно
діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або
місцевим органом виконавчої влади.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального
господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які
унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого
водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке
відключення лише будинку в цілому.
ВАЖЛИВО: власник нежитлового приміщення не має права самовільно
здійснювати відключення від мереж централізованого опалення і гарячого
водопостачання, а самовільне відключення від мереж централізованого опалення не
є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного
Суду України №6-1706 цс15 від
11.11.2015 року.
Окремо суд зазначає, що процедура відключення від систем централізованого
опалення, встановлена Порядком № 4, містить в собі імперативні норми, тобто
норми, що не допускають будь-яких відхилень від вичерпного переліку прав і
обов'язків тих чи інших суб'єктів, зокрема, ним:
- встановлена процедура відключення від мереж
централізованого опалення цілого будинку (а не окремого приміщення), а саме,
шляхом написання заяви про надання дозволу на відключення до Міжвідомчої
комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО;
- визначені суб'єкти звернення та суб'єкти, уповноважені
давати дозволи на відключення від мереж централізованого опалення, яким є
Міжвідомча комісія з розгляду питань відключення від мереж ЦО;
- передбачені документи, які оформлюються при
проведенні відключення від мереж централізованого опалення, а саме: протокол
Комісії, яким оформлюється прийняте нею рішення, акт про відключення від систем
централізованого опалення.
Згідно вимог п. 2.1, п.п. 2.2.1, 2.2.2 п. 2.2 Порядку,
затвердженого наказом № 4, споживач звертається в Комісію для отримання дозволу
і саме Комісія приймає рішення щодо надання дозволу на відключення від мереж ЦО
чи про відмову у його наданні. При позитивному рішенні Комісії заявнику
надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних
умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і
відокремлення від мереж ЦО і ГВП.
Отже, процедура відключення від мереж централізованого
опалення не передбачає лише наявність технічної можливості у споживача, а має
бути підтверджена також і шляхом отриманням у встановленому законом порядку
відповідного дозволу та відповідної технічної документації.
ВИСНОВОК: законодавчо закріплено, що відключенню від мереж
централізованого опалення підлягають лише окремі житлові будинки, а відключення
окремих приміщені житлового будинку чинним законодавством не передбачено, однак
все ж таки вимоги споживачів на встановлення індивідуального опалювального
приладу та відключення від мереж централізованого опалення в приміщенні є
законними.
Будемо сподіватися, що законодавчо будуть закріплені
відповідні зміни, які при наявності дозволу міжвідомчих комісій з розгляду
питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і
гарячого водопостачання при виконкомі відповідної ради та відповідної технічної
документації, дозволять споживачам на власний розсуд обирати спосіб опалення
свого помешкання.
P.s. Правовідносини у
сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим
Кодексом, Законом України „Про житлово-комунальні послуги, Законом України „Про
теплопостачання, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно преамбули Закону України „Про житлово-комунальні
послуги №1875-ІV від 24.06.2004 року цей Закон визначає основні засади
організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та
споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і
споживачами, а також їхні права та обов’язки.
Згідно п. 6 ст. 26 Закону України „Про житлово-комунальні
послуги у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від
користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір
у порядку, встановленому законом.
Згідно ст.24 Закону України „Про теплопостачання № 2633-ІV
від 02.06.2005 року споживач
теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи
теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Згідно п.24 Постанови Кабінету Міністрів України „ Про
затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання
холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання
послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і
водовідведення №630 від 21.07.2005 року, споживачі можуть відмовитися від
отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
У разі невідповідності нормативно-правового акта
Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на
обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту
суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності
законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору
підлягає застосуванню саме Закон України „Про житлово-комунальні послуги та
Закон України „Про теплопостачання, а не Наказ Міністерства будівництва,
архітектури та житлово-комунального господарства України „Про затвердження
Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення
та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого
теплопостачання, тому вимоги
споживачів на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення
від мереж централізованого опалення в квартирі є законними (Постанова
Дружківського міського суду Донецької області від 13.09.2017 р. у справі №
229/2615/17).
P.s.s. Відповідаючи
на питання: «Чи необхідно буде платити за тепло, якщо не укладати
договір з теплопостачальною організацією?» необхідно акцентувати увагу
на ухвалі Апеляційного суду Харківської області від 13.09.2017 ру справі №
644/9615/16-ц,м провадження № 22-ц/790/4289/17,
яка вказує, що відповідно до статті 24 закону України «Про теплопостачання»
саме споживачі цих послуг зобов’язані укласти договір, який є типовим договором
приєднання.
Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є
договір, умови якого встановлені
однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який
може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого
договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У даному випадку підлягає до застосуванню відповідно до
ст. 360-7 ЦПК України правова позиція, яка викладена у постанові Верховного
суду України від 10 жовтня 2012 року у справі № 6-110цс12: свобода договору,
закріплена у ст. ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно
вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при
погодженні умов договору, не є безмежною. У тих випадках, коли актом цивільного
законодавства передбачена обов’язковість положень цього акту для сторін
договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України).
Так, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні
послуги» передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти
письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.
Хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про
житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками
договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на
договірних засадах, проте відповідно о пункту 1 частини першої статті 20 цього
Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості
житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на
надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини
третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов’язок
споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором
або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону
споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично
користувалися ними. Факт
відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може
бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Саме
таку правову позицію, яка підлягає до застосуванню в цій справі з огляду на
аналогічний зміст спору, було висловлено у постанові Верховного Суду України
від 20 квітня 2016 року по справі № 6-2951цс15 за
позовом Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення заборгованості за
послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Відповідно до правової позиції стосовно змісту п.п. 25,
26, 20. п. 3 Правил, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 11
листопада 2015 року по справі № 6-1706 цс15 за
позовом КП «Стрийтеплоенерго» про стягнення заборгованості за надані послуги з
централізованого опалення: самовільне
відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення
від оплати за послуги теплопостачання. Підведення
централізованого опалення до стояка в межах нежитлових приміщень, які належать
відповідачу свідчать про виконання послуг позивачем, а відповідач при не
оформленні у встановленому порядку відключення від централізованої мережі,
незалежно від фактичного споживання цієї послуги, зобов’язаний відшкодувати
завдані внаслідок цього позивачу збитки у розмірі неоплаченої вартості споживання
цих послуг.
Теги: централізоване опалення, індивідуальне опалення,
відключення від тепломережі, відключення від мереж централізованого опалення,
автономне опалення, теплопостачання, споживач, оплата послуг за тепло, судова
практика, Адвокат Морозов
