Винести постанову «про стягнення основної винагороди приватному виконавцю»
- обов’язок останнього, а ось право стягнути визначену нагороду - залежить від
повноти виконання рішення
27 квітня 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 580/3444/20, адміністративне провадження №
К/9901/29530/20 (ЄДРСРУ № 96544373) досліджував питання щодо стягнення основної
винагороди приватному виконавцю.
Суть справи: позивач оскаржує постанову приватного виконавця про стягнення з нього суми
основної винагороди у випадку, коли виконавчий документ було повернуто
стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про
виконавче провадження», враховуючи письмову заяву стягувача про повернення
виконавчого документу.
У постановах Верховного Суду від
03 березня 2020 року в справі №
260/801/19, від 10 вересня 2020 року в справі №
120/1417/20-а, від 28 жовтня 2020 року в справі №640/13697/19 сформовано правову позицію
відповідно до якої «за своїм призначенням основна винагорода приватного
виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового
виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до повного або часткового
виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично
стягнутої суми розмірі».
Вказані висновки Верховного Суду
ґрунтуються на системному тлумаченні приписів частин четвертої та п`ятої статті
31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання
судових рішень та рішень інших органів», згідно з якими розмір основної
винагороди приватного виконавця залежить від суми фактичної стягнутої ним суми,
а не від суми, зазначеної у виконавчому документі.
Крім того, пунктом 19 Порядку № 643
визначено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове
виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому
Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у
розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає
передачі за виконавчим документом.
(!!!) Верховний Суд погоджується, що
одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватний виконавець повинен
вирішити питання про стягнення основної винагороди і що винесення постанови про стягнення
основної винагороди разом з постановою про відкриття виконавчого провадження є
обов`язком приватного виконавця.
Крім того, на момент відкриття
виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від
боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до
відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена
Верховним Судом у постановах від 28.04.2020 року у справі №480/3452/19 (провадження №К/9901/32373/19),
07.03.2018 у справі №750/7624/17
(провадження №К/9901/620/17) та від 15.07.2019 у справі №805/1174/17-а (провадження №К/9901/22996/18).
Водночас право на стягнення суми
основної винагороди, визначеної у постанові про стягнення основної винагороди, залежить від того чи виконане рішення в
повному або частковому обсязі внаслідок дій приватного виконавця.
Сума основної винагороди, визначена
приватним виконавцем у постанові про її стягнення, яка винесена одночасно з
постановою про відкриття виконавчого провадження, не є винагородою, яка гарантовано має
бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження
у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого
документа.
Відповідна правова позиція була
викладена Верховним Судом в постанові від 21 січня 2021 року в справі № 160/5321/20.
У цій справі судами установлено, що
виконавчий документ, який став підставою для визначення суми основної
винагороди приватний виконавець повернув стягувачу на підставі його заяви.
Отже, ураховуючи положення статті 31
Закону №1403-VIII та пункт 19 Порядку № 643, підставою для стягнення основної
винагороди у межах виконавчого провадження є здійснення приватним виконавцем
дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у
виконавчому документі сум та основна винагорода обраховується лише від розміру
фактично стягнутих сум.
Верховний суд зазначає, що стягнення
основної винагороди приватного виконавця за рішеннями майнового характеру вже
після завершення виконавчого провадження (в тому числі в разі повернення
виконавчого документа стягувачу або закінчення виконавчого провадження) за умови, що стягнення за рішенням фактично не
відбулося, є неможливим в силу положень статті 31 Закону
України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень
і рішень інших органів» та пункту 19 Порядку, оскільки приватний виконавець
зобов`язаний вирахувати розмір основної винагороди пропорційно від фактично
стягнутої суми.
Таким чином повернення виконавчого документу за
заявою стягувача не є заходом примусового виконання рішень, за
допомогою якого приватним виконавцем здійснюється стягнення або повернення
заборгованості, а є способом добровільного врегулювання сторонами виконавчого
провадження питань щодо умов фактичного виконання виконавчого документа, а
отже, стягнення основної винагороди в цьому випадку є протиправним.
Отже, підсумовуючи зазначене
вбачається, що постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця
виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, однак,
підставою отримання приватним виконавцем основної винагороди є фактичне
виконання (повне або часткове) виконавчого документа та сума основної
винагороди визначається у відсотках до стягнутої суми.
Таким чином, постанова про стягнення
основної винагороди має визначати суму основної винагороди у розмірі 10
відсотків від суми, що підлягає стягненню та яка заявлена у виконавчому
документі, пред`явленому до виконання, оскільки виноситься одночасно з
постановою про відкриття виконавчого провадження, та приватний виконавець на
момент відкриття виконавчого провадження не володіє інформацією стосовно
подальшого фактичного стягнення суми коштів та їх розміру. Реалізується у випадку виконання
виконавчого провадження приватним виконавцем.
Крім того, суди мають перевіряти механізм розрахунку,
застосованого виконавцем при визначенні суми основної винагороди та наведеного
ним у постанові про стягнення основної винагороди, винесеної одночасно з
постановою про відкриття виконавчого провадження.
ВИСНОВОК: Винести постанову «про стягнення основної винагороди приватному виконавця»
- обов’язок останнього, а ось право стягнути визначену нагороду залежить від
повноти виконання рішення.
Матеріал по темі: «Визначення розміру основної винагороди приватного виконавця»
Теги: виконавчий збір, исполнительный
сбор, винагорода приватному виконавцю, вознограждение исполнителю, частный
исполнитель, повернення виконавчого документу, судова практика, Верховний суд,
Адвокат Морозов
