Адвокат Морозов (судовий захист)
Подання контролюючому органу первинних документів
після проведення податкової перевірки – до прийняття ППР, після його прийняття
або при оскаржені в адміністративному чи судовому порядку
13 серпня 2025 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 380/26019/23,
адміністративне провадження № К/990/19084/25 (ЄДРСРУ № 129510309) досліджував
питання щодо подання контролюючому органу первинних документів після проведення
податкової перевірки – до прийняття ППР, після його прийняття при оскаржені в
адміністративному чи судовому порядку.
Порядок надання платниками податків документів до
податкової перевірки регламентовано статтею 85 ПК України.
Згідно з вимогами пункту 85.2 статті 85 ПК України
платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих
органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом
перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку
перевірки.
Відповідно до пункту 85.4 статті 85 ПК України, при
проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право
отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних
фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про
приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів,
платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого
покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом
платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за
наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів
повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до
дати закінчення перевірки.
У разі відмови платника податків або його законних
представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого
органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із
зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його
законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати.
Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу
та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника
податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в
ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85 ПК України).
Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України
контролюючим органам надано право запитувати та вивчати під час проведення
перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку,
регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і
сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за
додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України у
разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті
86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого
органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого
ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними
органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у
податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого
платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після
закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за
результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього
Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником
податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи
повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про
прийняття рішення.
Згідно приписів пункту 44.7 статті 44 ПК України у
разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше
ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом
першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше
ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується
на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. У разі якщо надіслані у
передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до
контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право
не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити
позапланову документальну перевірку такого платника податків.
(!) Тобто, у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих
днів з дня отримання акту перевірки платник податків не надає посадовим особам
контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким
платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були
відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Водночас, факт відмови надання платником податків
документів під час податкової перевірки повинен фіксуватися у визначений
законом спосіб, а саме шляхом складання акта про відмову у наданні документів.
Про це Верховний Суд неодноразово зазначав, зокрема, у постановах від 26 січня
2021 року у справі №
814/3617/14, від 03 березня 2021 року у справі № 824/638/18-а,
від 08 вересня 2022 року у справі № 640/26351/20, від 11 липня 2023 року у справі № 822/554/17, від 10 січня
2023 року у справі №
814/876/16 тощо.
У постановах від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15, від 06
серпня 2019 року у справі №
160/8441/18, від 31 січня 2020 року у справі № 826/15328/18, від 03 жовтня 2023 року у справі
№ 420/534/20 Верховний
Суд сформулював такі висновки. Надання платником податків
фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною
умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового
обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час
перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу
здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків
документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку
прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності.
Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними
органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після
закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за
результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники,
відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у
випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті),
такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним
питання про прийняття рішення.
Поряд з цим у постанові від 08 вересня 2019 року у
справі № 802/1069/13-а Верховний
Суд також зауважував, що обставина щодо порушення платником податків обов`язку,
встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, надати після початку перевірки
всі документи, які пов`язані з предметом перевірки, не означає, що платник не має права додатково їх надати до прийняття
контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки та не
звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати при прийнятті рішення
додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим
пункту 44.7 статті 44 ПК України, що прямо передбачено нормами пункту 44.6
статті 44 ПК України.
Також у постановах від 08 вересня 2019 року у справі № 802/1069/13-а, від 01
квітня 2020 року у справі №
640/637/19, від 04 березня 2020 року у справі № 0440/5658/18 Верховний Суд висловив позицію
про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати
контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому,
якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на
обставини, що не були досліджені під час перевірки, контролюючий орган до
прийняття рішення за результатами такої перевірки зобов`язаний призначити та
провести позапланову перевірку.
У постановах від 24 лютого 2020 року у справі № 440/4443/18, від 27
квітня 2022 року у справі №
420/13197/20 Верховний Суд виснував, що суд не може обмежити право
платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються
його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами ПК України мету й
повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у
разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме не наданням платником
податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний
суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування,
повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні
спору.
Узагальнюючи наведені вище підходи, суд касаційної
інстанції у постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 560/12984/23 зазначав, що платник податків має
право на подання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки,
після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має
здійснюватися відповідно до вимог, встановлених ПК України, і до прийняття
рішення за результатами такої перевірки. Поряд з цим платник податків не
позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від
нього заходів для забезпечення повної та об`єктивної перевірки, не ухилявся від
її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на
перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю.
Отже, після початку перевірки саме на платника було
покладено обов`язок надати у повному обсязі всі документи, що належать або
пов`язані з предметом перевірки, а у податкового органу їх прийняти та оцінити.
Право контролюючого органу під час проведення перевірок додатково запитувати
документи не означає, що за відсутності відповідного запиту вважається, що
документи були надані у повному обсязі.
ВИСНОВОК: Ненадання у повному обсязі документів, що стосується предмету перевірки
під час проведення та до її завершення, не позбавляє можливості платнику
податків подати такі документи, які на думку податкового органу не було надано
до перевірки, до прийняття ППР, після
його прийняття при оскаржені в адміністративному порядку, чи до суду.
Матеріал по
темі: «Використання первинних
документів з недостовірними даними»
Теги: податкова перевірка, фактична, направлення,
вручення, платник податків, ППР, оскарження, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар