Адвокат Морозов (судовий захист)
Заява про встановлення факту, що має юридичне значення
для прийняття спадщини: окреме чи позовне провадження
05 серпня 2025 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 389/803/24, провадження №
61-7853св25 (ЄДРСРУ № 129342710) досліджував питання щодо встановлення судом
факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини: окреме чи позовне
провадження.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна
особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або
майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено
частиною другою вказаної статті.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та
інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні
інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала,
що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від
змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від
характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають
бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає
змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або
оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у
постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57),
від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11
вересня 2019 року у справі №
487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт
7.23)).
Встановлення факту проживання із спадкодавцем на час
прийняття спадщини необхідне для реалізації
права на прийняття спадщини за законом після смерті останнього.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного
цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про
підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для
охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею
особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи
відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1)
родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на
утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання
допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4)
реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю
чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі,
прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в
документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом
народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7)
народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної
реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний
час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів
цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за
обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від
певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші
факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових
прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення
(частина друга статті 315 ЦПК України).
Змістом частини четвертої статті 315 ЦПК України
передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви
про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право,
а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без
розгляду.
Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні
цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду.
Спір про право пов`язаний виключно з порушенням,
оспоренням або невизнанням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При
відсутності цих елементів відсутній спір про право (постанова Верховного Суду
від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц).
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту,
виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за
умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку
останнього між цими особами виникає спір про право.
Аналогічний висновок викладений у постановах
Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 335/4669/23, від 17 червня 2024 року в справі № 753/21178/21.
Відповідно до правового висновку, викладеного
Верховним Судом у постанові від 04 січня 2023 року в справі № 198/99/15-ц спір про право - це формально визнана
суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення
або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою
і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Сутність справ окремого провадження полягає в
підтвердженні судом наявності чи відсутності певних юридичних фактів (станів),
що є умовами здійснення прав і реалізації інтересів осіб або підставами для їх
обмеження.
Законодавцем визначено, що у порядку окремого
провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право
цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності
або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку
окремого провадження, повинен мати юридичне значення і мати безспірний
характер.
Схожий правовий висновок викладений у постанові
Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 335/10025/20.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України
якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про
право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без
розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов
на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо
з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про
право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає
заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є
перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла
(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом
(стаття 1217 ЦК України).
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини
входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття
спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За правилами статті 1223 ЦК України право на
спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту,
визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття
спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини
право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265
цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої, третьої статті 1277 ЦК
України, у редакції, яка була чинною на час відкриття спадщини, у разі
відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на
спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за
місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про
визнання спадщини відумерлою.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у
власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно
- за його місцезнаходженням.
Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2021 року у
справі № 335/10025/20 зауважував,
що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають
спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право
розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у
встановленому законом порядку.
ВИСНОВОК: Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного
провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів,
що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки
інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Матеріал по темі: «Встановлення факту проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини»
Теги: спадок, спадкоємець,
наследство, строк на прийняття спадщини, порушення строку, додатковий строк для
прийняття спадщини, заява, нотаріус, суд, поважні причини пропуску, заповіт,
завещание, спадкування за законом, частки спадщини, юрист, судовий захист,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар