Поновлення працівника на попередній роботі у разі незаконного звільнення
або незаконного переведення на іншу роботу
06 грудня 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 280/6512/20, адміністративне провадження №
К/9901/28147/21 (ЄДРСРУ № 101650751) досліджував питання щодо поновлення
працівника на попередній роботі у разі незаконного звільнення.
Частина шоста статті 43 Конституції
України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Згідно з частиною першою статті 235
КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного
переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про
порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник
повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий
спір.
Виключенням із цього правила є норма
статті 2401 КЗпП України, яка передбачає, що в разі, коли працівника звільнено
без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення
його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства,
установи, організації, то орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує
ліквідаційну комісію або власника виплатити працівникові заробітну плату за
весь час вимушеного прогулу та одночасно визнає працівника таким, якого було
звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу.
Таким чином, у разі незаконного
звільнення працівника з роботи його порушене право підлягає захисту шляхом
поновлення на попередній роботі, тобто
на посаді, з якої його було незаконно звільнено, крім випадку
ліквідації підприємства, установи, організації.
Аналогічна правова позиція викладена в
постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №П/9901/101/18, постановах Верховного Суду від
04.07.2018 у справі №826/12916/15, від
06.03.2019 у справі №824/424/16-а, від
13.03.2019 у справі №826/751/16, від
27.06.2019 у справі №826/5732/16, від
26.07.2019 у справі №826/8797/15, від
09.10.2019 у справі №П/811/1672/15, від
12.09.2019 у справі №821/3736/15-а, від
22.10.2019 у справі №816/584/17, від
07.07.2020 у справі №811/952/15 та від 11
лютого 2021 року у справі №814/197/15.
Водночас у разі зміни внутрішньої
(організаційної) структури установи (ліквідації одного структурного підрозділу
із створенням або без створення іншого структурного підрозділу, змін в
найменуванні установи, підрозділу або посади тощо) незаконно звільнений
працівник підлягає поновленню на тій посаді, яку він обіймав на момент
звільнення, після чого роботодавець зобов`язаний вчинити дії щодо
працевлаштування такого працівника з урахуванням змін, що відбулися.
Адже поновлення позивача на посаді, яку
він не обіймав до звільнення, суперечить єдиному можливому способу захисту його
порушеного права, який закріплений у частині першій статті 235 КЗпП України та
спрямований на повернення сторін трудового спору (працівника і роботодавця) у
положення, яке існувало на день звільнення. Крім того, такий спосіб захисту
порушеного права позивача може викликати новий спір з приводу визначення
«рівнозначної» посади та відповідного структурного підрозділу, де така посада
передбачена (18 листопада 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи №
280/3167/20, адміністративне провадження № К/9901/16450/21, №
К/9901/16441/21 (ЄДРСРУ № 101190653).
Матеріал по темі: «Оскарження наказу про припинення трудового договору за угодою сторін»
Немає коментарів:
Дописати коментар