Верховний суд України в черговий раз дослідив питання щодо
визначення моменту набрання договором оренди землі чинності: з моменти його
підписання або державної реєстрації.
27.04.2017 р. Верховним судом України розглядалася справа № 6-422цс17 у якій вирішувалось питання щодо неоднакове застосування
судом касаційної інстанції частини першої статті 210, частини першої статті 638
ЦК України, статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка
була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та невідповідність
судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного
Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах цих норм
матеріального права.
Так суд вказав, що у постанові Верховного Суду України від
18 січня 2017 року у справі №
6-2777цс16 міститься
правовий висновок про те, що відлік
строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, а
отже починається
після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.
(!!!) Між тим необхідно вказати, що предмет дослідження зовсім не
новий… так у постанові Верховного суду України від 13.06.2016 року по справі № 6-643цс16, ЄДРСРУ
№ 58434343 передбачено, що цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було
спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються
після відповідної державної реєстрації, а виходячи з положень статті 638 ЦК
України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває
чинності з дня проведення його державної реєстрації.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є
укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов
договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що
визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а
також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути
досягнуто згоди.
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках,
встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної
реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини
щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
ВАЖЛИВО: Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов’язані з
орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».
За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була
чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає
чинності після його державної реєстрації. Укладений
договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація
договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Більше того, відповідно до статей 125, 126 ЗК України право
власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право
оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до
Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх
обтяжень».
Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про оренду
землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно
до закону.
Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України
«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного
користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових
прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація
речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою
фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження
таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових
прав на нерухоме майно.
Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов
договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ,
надаючи згоді встановленої форми.
ВИСНОВОК: Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого
передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації
цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його
укладення.
Набрання договором чинності є моментом у часі, коли
починають діяти права та обов’язки за договором,
тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в
якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини,
на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
Теги: договір
оренди землі, момент набрання чинності, державна реєстрація договору оренди
землі, аренда земли, заклюючение договора, государственная регистрация,
судебная практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар