Досудове розслідування та строки тримання під вартою в умовах воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції

03.03.2022 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув’язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» № 2111-IX, набуття чинності 08.03.2022 р.

Відповідно до Пояснювальної записки до Закону вбачається, що  із введенням воєнного стану в Україні почав діяти особливий режим досудового розслідування, передбачений статтею 615 КПК України, відповідно до якого окремі повноваження слідчого судді покладатимуться на прокурора.

Законопроектом вносяться зміни до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України, які покликані вирішити наступні питання:

1) визначити рівень прокурора, який вправі здійснювати передбачені вказаною статтею повноваження слідчого судді, наділивши таким правом керівника відповідного органу прокуратури;

2) розширити перелік злочинів, за які відповідно до вказаної статті може бути застосовано тримання під вартою до 30 днів: ст. 115 (умисне вбивство), ст. 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження), ст. 127 (Катування), ст. 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ст. 146-1 (Насильницьке зникнення), ст.147 (Захоплення заручників), ст. 152 (Зґвалтування), ст. 186 (Грабіж), ст. 187(Розбій) та інші;

3) унормувати початок досудового розслідування та фіксування руху кримінального провадження у разі відсутності доступу до ЄРДР;

4) зробити можливим продовження прокурором строків досудового розслідування, строків тримання під вартою з повідомленням про такі рішення відповідний суд, визначений ДСА України;

5) визначити як підставу для зупинення кримінального провадження -неможливість звернення з обвинувальним актом до суду у зв’язку з військовими діями, з подальшим його відновленням;

6) унормувати питання продовження строків тримання під вартою у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання або судового розгляду;

7) передбачити можливість судового оскарження рішень прокурора, прийнятих у порядку ст. 615 КПК України.

Також проектом вносяться похідні зміни до Закону України «Про попереднє ув’язнення».

З урахуванням вказаного вище статтю 615  КПК виклали в наступній  редакції:

1.    У разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та якщо:

1) відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань - рішення про початок досудового розслідування приймає слідчий, прокурор, про що виноситься відповідна постанова; відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вносяться до нього за першої можливості, а процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин;

2) відсутня об’єктивна можливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 189, 233, 234, 235, 245, 247, 248 та 294 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог глави 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором;

3) відсутня об’єктивна можливість звернення до суду з обвинувальним актом - строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати. До зупинення досудового розслідування прокурор зобов’язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою.

2.    Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування. 

3.    Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд згідно з переліком, визначеним Державною судовою адміністрацією України, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення.

4.    Скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною першою цієї статті, розглядаються судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, після забезпечення його функціонування в іншій місцевості або найбільш територіально наближеним до нього судом.

5.    У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.

6.    У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці".

 

Матеріал по темі: «Загальні заходи правового режиму в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

Застосування єДокумента (паспорт, посвідчення водія) в період дії воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Постанова КМУ: єДокумент є документом, що посвідчує особу в період дії воєнного стану

10 березня 2022 р. Кабінетом Міністрів України  була прийнята постанова № 248 «Деякі питання застосування єДокумента в період дії воєнного стану» (надалі – «Постанова»)

П. 1 Постанови КМУ передбачає, що Кабінет Міністрів України постановляє погодитися з пропозицією Міністерства цифрової трансформації стосовно застосування єДокумента, який є документом, що посвідчує особу в період дії воєнного стану, у формі відображення в електронній формі інформації, що ідентифікує особу та міститься в паспорті громадянина України та/або в паспорті громадянина України для виїзду за кордон, та/або в посвідченні водія, а п. 2 Постанови КМУ затверджено «Порядок застосування єДокумента в період дії воєнного стану» (надалі – «Порядок»).

Порядок визначає процедуру формування, пред’явлення та встановлення достовірності єДокумента, який є документом, що посвідчує особу в період дії воєнного стану, у формі відображення в електронній формі інформації, що ідентифікує особу та міститься в паспорті громадянина України та/або в паспорті громадянина України для виїзду за кордон, та/або в посвідченні водія разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом), який забезпечує перевірку зазначеної інформації (п. 1 Порядку)

Для формування та використання єДокумента особі необхідно встановити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка, підключений до Інтернету, і пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію користувачів із застосуванням механізму, передбаченого для безконтактних електронних носіїв, імплантованих до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації або з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України “Про електронні довірчі послуги”, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити фізичну особу (п. 3 Порядку).

(!!!) Особливістю використання еДокументу є  те, що особа пред’являє єДокумента на електронному пристрої, критерії якого підтримують використання мобільного додатка Порталу Дія (Дія), без додаткового пред’явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (п. 5 Порядку).

В свою чергу, перевірка єДокумента здійснюється з використанням унікального електронного ідентифікатора (QR-коду) і є обов’язковою умовою його використання особою та забезпечується з використанням засобів Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (п. 8 Порядку).

ВИСНОВОК: Застосування єДокумента за допомогою мобільного додатку Порталу Дія (Дія) в період дії воєнного стану є достатньої підставою для ідентифікування особи без використання паперових документів.

 

Матеріал по темі: «Загальні заходи правового режиму в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

 

Колабораційна діяльність під час збройного конфлікту в Україні

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність

Верховною радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність)» № 2108-IX від 03.03.2022.

Так, в пояснювальній записці до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність)» передбачено, що колабораціонізм як явище підриває національну безпеку України та становить безпосередню загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційного ладу та іншим національним інтересам України, тому повинен нести за собою відповідальність, встановлену законом. Крім того, постконфліктне врегулювання неможливе без відновлення справедливості та обмеження ряду прав осіб, причетних до колабораціонізму, що можливо вирішити виключно законом.

З матеріалів Вікіпедії вбачається, що колабораціонізм (від фр. collaboration — «співробітництво») — термін сучасного політичного лексикону з такими значеннями:

у широкому сенсі — співпраця населення або громадян держави з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзників і участь у переслідуванні патріотів країни, громадянином якої є колаборант. У роки Другої світової війни колабораціонізм був явищем розповсюдженим — і мав місце практично в кожній окупованій країні.

у вузькому змісті — співробітництво французів із німецькою владою у період окупації Франції у ході Другої світової війни; проте загальновідома не лише добровільна співпраця французів, — але і данців, норвежців, татар, білорусів, українців, росіян та інших народів — з німцями за умов окупації останніми їхніх країн.

іноді розрізняють колабораціонізм і кооперування (вимушений колабораціонізм).

Для досягнення вказаної мети Кримінальний кодекс України  доповнили новою ст. 111-1 «Колабораційна діяльність», якою передбачили кримінальну відповідальність за співпрацю з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією та/або її збройними чи воєнізованими формуваннями у військовій, політичній, інформаційній, адміністративній, господарській та трудовій сферах.

Таким чином, наслідком прийняття цього закону стане запровадження кримінальної відповідальності за співпрацю з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією та/або її збройними чи воєнізованими формуваннями, яка передбачатиме обмеження доступу до зайняття посад, до посад, пов’язаних із виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, строком на 15 років та накладення інших відповідних покарань для осіб, які здійснювали таку співпрацю, а також можливість ліквідації юридичних осіб, уповноважені особи яких здійснювали таку співпрацю.

 

Матеріал по темі: «Загальні заходи правового режиму в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

Продовжено воєнний стан в Україні

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Продовжено воєнний стан в Україні

15.03.2022 р. Верховною радою України затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

 

Матеріал по темі: «Загальні заходи правового режиму в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»

Обслуговування кредитів в умовах воєнного стану

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Обслуговування та нарахування відсотків по кредитах в умовах воєнного стану

Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому затверджений Верховною Радою України, з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб по всій території України запроваджено воєнний стан.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На виконання вказаного вище, Правлінням Національного банку України 25.02.2022 р. за № 23 було прийнято Постанову «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп».

Так п. 1 вказаної Постанови були затверджені Правила роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану.

Окрім цього, п 4 Постанови банкам заборонено: 1) здійснення активних операцій із пов’язаними з банком особами у частині укладання нових кредитних договорів та договорів про надання банком фінансових зобов’язань, укладання договорів про внесення змін до кредитних договорів щодо збільшення строків користування активами та/або збільшення сум кредитів та фінансових зобов’язань; 2) дострокове повернення вкладів (депозитів) пов’язаним з банком особам, крім спрямування достроково повернених коштів на збільшення капіталу банку.

Відповідно до умов Правил Банки зупиняють відлік часу для визначення кількості календарних днів прострочення погашення боргу та кількості календарних днів визнання дебіторської заборгованості за господарською діяльністю, який розпочинається починаючи з 31 календарного дня від дня відміни воєнного стану з урахуванням кількості календарних днів, що мали місце станом на 24 лютого 2022 року.

Окрім цього, банки застосовують до боржників/контрагентів, які відповідають критеріям і умовам, установленим у підпункті 3 пункту 2 цих Правил, інструменти довгострокової реструктуризації без передавання заборгованості таких боржників/контрагентів до підрозділу роботи з непрацюючими активами.

ВИСНОВОК: Таким чином, НБУ фактично дозволив  банкам не враховувати несплату за кредитами як прострочення протягом дії воєнного часу та 30 днів після цього, якщо несплата пов'язана із воєнним станом в якому опинилася Україна, а також проводити реструктуризацію кредитної заборгованості, в тому числі із застосуванням «кредитних канікул».

 

Матеріал по темі: «Особливості оподаткування у воєнний період в Україні»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості оподаткування у воєнний період в Україні

Адвокат Морозов (судовий захист)

Особливості оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану в Україні

У зв’язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118-IX від 03.03.2022 (набуття чинності 07.03.2022 р.)

Законом передбачено, що підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України  доповнено пунктом 69 такого змісту:"69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті…», зокрема:

• У разі неможливості виконати податковий обов’язок, в тому числі щодо подання звітності, а також безпосередньої участі в бойових діях, платник податків звільняється від відповідальності, однак зобов’язується виконати вказаний вище обов’язок на протязі 3-х місяців/1 місяця (з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків) з дня закінчення воєнного стану;

• Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті – зупиняються;

• Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством;

• Вважаються діючими ліцензії (алкоголь, пальне, тютюн) до припинення або скасування воєнного стану, з обов’язком пролонгації ліцензій на протязі 30 днів після закінчення воєнного стану;

• Дозволене право на бюджетне відшкодування без проведення камеральної перевірки, оскільки п. 200.10 -200.12 Податкового кодексу України зупинено.

Серед іншого, слід відмітити анонсування Президентом України звільнення Українців від сплати податку на землю та орендної плати за землю державної і комунальної власності на всіх територіях, де ведуться бойові дії.

 

Матеріал по темі: «Загальні заходи правового режиму в умовах воєнного стану»

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

Заборона перетинання кордону особам віком від 18 до 60 років

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Заборона перетинання кордону особам чоловічої статі віком від 18 до 60 років та виключення з цього переліку

24 лютого 2022 р. Державна прикордонна служба України повідомила, що у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, обмежено виїзд з України окремою категорією громадян.

Зокрема, заборонено виїзд за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Така норма діятиме на період правового режиму воєнного стану – повідомила ДПС України.

Якою нормою діючого законодавства керувалась Державна прикордонна служба України спробуємо розібратися у цьому матеріалі.

Відповідно до ст. 33 Конституції України Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом .

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Ст. 6  вказаного Закону встановлює підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України.

Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;

3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

5) він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов’язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

10) він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов’язку щодо сплати грошових зобов’язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв’язку з яким таке обмеження встановлюється.

Так, згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому затверджений Верховною Радою України, з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб по всій території України запроваджено воєнний стан.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв’язку із введенням воєнного стану можуть запроваджуватися заходи правового режиму, зокрема «особливий режим в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, а також рух транспортних засобів в умовах воєнного стану».

Так, п. 6 та 7 ч. 1 ст. 8 вищевказаного Закону передбачають, що військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів, а також перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Надалі, п. 23 та п. 24 ч. 2 ст. 15 Закону встановлює, військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із здійснення заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через державний кордон України та сприяння Державній прикордонній службі України у підтриманні відповідного режиму на державному кордоні.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1455 затверджено «Порядок встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» (надалі – Постанова КМУ № 1455).

П. 8 вказаної вище Постанови передбачає, що перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Слід також вказати, що 24.02.2022 року видано Указ Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», який затверджений Верховною Радою у формі Закону про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" №7113.

П. 4 Указу передбачає, що призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами, а Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов’язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації (п. 5 Указу).

Ч. 1 ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вказує, що на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку), а п. 7 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачає, що граничний вік перебування на військовій службі ( в тому числі в резерві – п. 2. ч.2 ст. 28 Закону) встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб: рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років.

(!!!) Таким чином, цілком зрозуміло звідки з’явився вік: від 18 до 60 років.

П. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (ч. 8 ст. 4 Закону).

Ч. 2 ст. 22 Закону встановлює, що громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.

Окрім цього, громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу (ч. 4 ст. 22 Закону).

Також, ч. 5 ст. 6 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» вказує, що військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов’язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, а в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України - в порядку, визначеному їх керівниками.

Втім ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

(!!!) Доцільно також вказати, що Законопроектом № 7055 пропонується внести зміни до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” шляхом доповнення статті 10 новими частинами другою та третьою, якими передбачено перелік осіб, яким в умовах воєнного стану забороняється виїзд з України, та визначено, що зазначені особи зможуть виїжджати з України виключно для здійснення власних повноважень на підставі розпорядження Президента України.

ВИСНОВОК: Підсумовуючи зазначене вбачається, що де-юре законодавством не передбачено заборони перетинання кордону особам чоловічої статі від 18 до 60 років під час воєнного стану, разом з цим у резервістів та військовозобов’язаних кореспондується обов’язок з’явитися до військомату для проведення мобілізації.

Виключення щодо перетину кордону у період воєнного стану стосуються переліку осіб визначених у ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема:

• які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік;
• які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність;
• на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю віком до 18 років або повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, до досягнення нею 23 років.
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти, або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, в разі відсутності інших осіб, що можуть здійснювати його догляд;
• чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба, або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат, сестра) загинули чи пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції.

Перелік документів, які є підставою для перетинання державного кордону України чоловіками-громадянами України призовного віку, які супроводжують дітей та інших осіб

Матеріал по темі: "Звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та доглядачів за інвалідами і хворими дітьми" 

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»