Адвокат Морозов (судовий захист)
Належний спосіб захисту прав позичальників при
проведенні реструктуризації їх зобов`язань за договором про споживчий кредит
04 листопада 2024 року Верховний Суд у складі Об`єднаної
палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 465/4230/22, провадження № 61-16265сво23 (ЄДРСРУ
№ 123338175) досліджував питання щодо належних способів захисту прав
позичальників при проведенні реструктуризації їх зобов`язань за договором про
споживчий кредит, передбаченої Законом України «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті»
від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ, який набрав чинності 23 квітня 2021 року.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про споживче
кредитування» кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем
реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит. Реструктуризація
зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов
договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних
умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого
кредиту.
(!!!) 23 квітня 2021
року набрав чинності Закон № 1381-IX, яким розділ ІV «Прикінцеві та перехідні
положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 7, яким
передбачено, що зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит,
наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям
(незалежно від дати укладення договору), підлягають обов`язковій
реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та
обов`язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності
довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим
пунктом.
У підпункті 1 цього пункту передбачено, що
обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором
про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті -
договір), у разі:
1) наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого
непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання
та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед
кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя
(заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника;
2) відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку
згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014
року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів,
нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої
заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня
2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня
2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо
зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення
реструктуризації.
Днем проведення реструктуризації вважається день
отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя
або заставодавця у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника, заяви про
проведення відповідно до цього пункту реструктуризації. Кредитор зобов`язаний
не пізніше 60 днів з дня реструктуризації здійснити всі обчислення, необхідні
для проведення реструктуризації, та надіслати позичальнику, поручителю та іншим
зобов`язаним за договором особам поштою рекомендованим листом інформацію про
зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи
інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення
реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік
платежів). Також відповідна інформація у письмовому вигляді безоплатно
надається зазначеним особам особисто на їхню вимогу (підпункт 12 пункту 7
розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче
кредитування»).
З урахуванням викладеного Верховний Суд у складі
Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначає, що у випадку
наявності підстав та дотримання умов, передбачених пунктом 7 розділу ІV
«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»,
боржник має право вимагати від кредитора провести реструктуризацію свого
зобов`язання за договором про споживчий кредит.
(!!!) Тому заявлення
вимоги про зобов`язання кредитора провести реструктуризацію кредитної
заборгованості є належним способом захисту прав позичальника у наведеній
категорії справ, який відповідає пункту 5 частини першої статті 16 ЦК України
(примусове виконання обов`язку в натурі), змісту відповідного права, характеру
його порушення та невизнання.
Водночас Верховний Суд у складі Об`єднаної палати
Касаційного цивільного суду звертає увагу, що зверненню до суду із вимогою про
зобов`язання кредитора провести реструктуризацію зобов`язань за кредитним
договором в будь-якому випадку передує виконання боржником дій, спрямованих
на досудове врегулювання спірного питання.
Так, для вирішення питання існування підстав для
задоволення позовної вимоги про зобов`язання кредитора провести
реструктуризацію зобов`язань за договором споживчого кредитування суду
необхідно перевірити правомірність відмови кредитора у здійсненні такої.
Таким чином, законність (обґрунтованість,
правомірність) відмови кредитора провести реструктуризацію підлягає дослідженню
судом з метою вирішення поданого боржником позову в частині вимог про
зобов`язання кредитора провести таку.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів
Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року у
справі № 372/3603/21 (провадження
№ 61-11901св23) зроблено висновок про те, що позовна вимога зобов`язати банк
здійснити реструктуризацію заборгованості за кредитним договором спрямована на
захист цивільного права споживача, тому обраний спосіб захисту є ефективним та
забезпечує реальне поновлення та захист його порушеного права щодо
реструктуризації наявного кредитного боргу. Пред`явлення окремої вимоги
про визнання неправомірними дій банку щодо відмови в задоволенні заяви про
здійснення реструктуризації кредитної заборгованості не є обов`язковим,
оскільки суд незалежно від наявності такої вимоги повинен надати оцінку
правомірності дій банку.З урахуванням викладеного Верховний Суд у складі
Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду робить висновок, що належним
способом захисту прав боржника, за наявності підстав та з дотриманням умов,
визначених Законом № 1381-IX, є пред`явлення вимоги до кредитора провести
реструктуризацію кредитної заборгованості. При цьому заявлення окремої
вимоги про визнання відмови кредитора незаконною, неправомірною тощо не
вимагається. Разом із цим, оскарження самої лише відмови кредитора у проведенні
реструктуризації боргу без одночасного пред`явлення вимоги до суду про
зобов`язання кредитора провести таку не призведе до відновлення порушеного
права боржника.
Такий висновок узгоджується із висновком Великої
Палати Верховного Суду, яка неодноразово зауважувала, що у кожній справі за
змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має
встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення
спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13
ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам
судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини
п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з
тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити
їх лише буквально [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня
2021 року у справі №
9901/172/20 (пункти 1, 80, 81, 83), від 01 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1,
43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01 лютого 2022
року у справі № 750/3192/14
(пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 20 червня
2023 року в справі №
554/10517/16-ц (пункт 7.47), від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)].
Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка
може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні
виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи
повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути
ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті [див.
пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в
справі № 914/2350/18
(914/608/20) (провадження № 12-83гс21)].
ВИСНОВКИ щодо застосування норм права:
З метою проведення реструктуризації зобов`язань
позичальника за договором про споживчий кредит, передбаченої Законом України
від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», який набрав
чинності 23 квітня 2021 року, належним способом захисту прав позичальника є
вимога про зобов`язання кредитора провести реструктуризацію кредитної
заборгованості, який відповідає пункту 5 частини першої статті 16 ЦК
України (примусове виконання обов`язку в натурі), змісту відповідного права,
характеру його порушення чи невизнання, не потребує пред`явлення додаткових
вимог.
Натомість не є такими вимоги про визнання відмови
банку незаконною, неправомірними дій банку та інші подібні, оскільки такі
вимоги не призведуть до захисту прав позичальника.
Матеріал по темі: «Розрахунок заборгованості за кредитним
договором підлягає оцінці судом»
Теги: споживчий кредит, позика, воєнний стан, іпотека,
займ, відсотки, штрафи, банк, кредитор, боржник, НБУ, споживче кредитування,
Адвокат Морозов
