Адвокат Морозов (судовий захист)
Правовий
наслідок невиконання попереднього договору, як відшкодування збитків у спосіб
визнання права власності на річ, що мала бути придбана в майбутньому за
договором купівлі-продажу.
12 лютого 2018 року Верховним судом в
контексті справи № 303/504/16-ц (ЄДРСРУ № 72199651) та від 23
січня 2018 року в рамках справи № 2-2544/10 (ЄДРСРУ № 71825850)
досліджувалось питання правових наслідків, як відшкодування збитків у спосіб
визнання права власності на річ, що мала бути придбана в майбутньому за
договором купівлі-продажу з підстав невиконання умов попереднього договору.
Верховний суд вказав, що сторонами укладено
попередній договір. Норми ЦК України передбачають наслідки порушення його умов.
(!!!) Відповідно до частини третьої
статті 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором,
припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого
попереднім договором, що унеможливлює виникнення основного договірного
зобов'язання як правової підстави для виникнення в набувача права власності на
майно.
Згідно з статтею 657 ЦК України договір
купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового
будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і
підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що
перебуває в податковій заставі.
Частиною третьою статті 640 ЦК України
встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з
дня такого посвідчення.
Відповідно до положень статті 220 ЦК
України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення
договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних
умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або
часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його
нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
ВАЖЛИВО: Частина друга статті 220 ЦК України застосовується до правовідносин у
разі, коли сторони вчинили правочин у встановленій законом письмовій формі,
зміст якого відповідав волі сторін, які дійшовши згоди щодо усіх істотних умов
договору, виконали такий договір повністю чи частково, і лише не було дотримано
вимоги про нотаріальне посвідчення такого договору через ухилення однієї
сторони договору.
В даному випадку відповідач після укладення
попереднього договору не бажав укладення договору купівлі-продажу, волі на його
укладення не мав, сторонами не було вчинено такий правочин у письмовій формі із
зазначенням усіх істотних умов договору, тобто не досягнуто всіх істотних умов
договору.
Укладення попереднього договору та
виконання умов, які у ньому були передбачені, є лише передумовами для укладення
основного договору, і не заміняє собою основний договір. Навпаки, внаслідок
неукладення основного договору зобов'язання, встановлене попереднім договором -
припиняється, і судом не може бути визнано укладеним договір, щодо якого не
дотримана передбачена законом письмова форма.
ВИСНОВОК: Положеннями Цивільного кодексу України й інших актів цивільного
законодавства, прямо не передбачено такий правовий наслідок невиконання
попереднього договору, як відшкодування збитків у спосіб визнання права
власності на річ, що мала бути придбана в майбутньому за договором
купівлі-продажу.
Друга сторона попереднього договору може
претендувати на відшкодування збитків відповідно до частини другої статті 635
ЦК України.
Іншими словами вказане зводиться до того,
що примушування до угоди, яка ґрунтується на попередньому договорі, чи визнання
її укладеною за відсутності згоди зустрічної сторони законом не передбачено.
Зазначена правова позиція висловлена також
в постанові Верховного Суду України від 2 вересня 2015 року № 6-226цс14.
Теги: попередній договір, основний договір, купівля-продаж,
визнання право власності, затвердження мирової угоди, примушування до угоди,
відшкодування збитків, судова практика, Адвокат Морозов
