Перевірка права особи на
звернення до суду з апеляційною та/або касаційною скаргою передує розгляду
питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті)
14
серпня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
1.380.2019.005487, адміністративне провадження № К/9901/14382/20 (ЄДРСРУ
№ 90985374) досліджуючи справу вказав, що перевірка права особи на звернення до
суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення,
котре оскаржується (розгляду по суті).
Оцінюючи
цей довід, Суд виходить з того, що статтею 129 Конституції України визначено
обов`язковість судового рішення як однієї з основних засад судочинства.
Перегляд
судового рішення, що набрало законної сили, здійснюється у випадках та з
підстав, визначених законом.
Відповідно
до ч. 1 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи,
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,
свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на
рішення суду першої інстанції.
Особи,
які не брали участі у справі, можуть оскаржити рішення суду лише за умови, що
суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Отже,
передумовою їх права на
оскарження є матеріально-правова заінтересованість цих осіб.
Йдеться саме про їх власну, особисту заінтересованість.
У
судовій практиці сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та
обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення
суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.
За
правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від
24.06.2008 у справі №2/164-35/246, судове
рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися
прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір
про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та
прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про
права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким,
що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у
справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права
та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав
про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні
права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що
витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий
судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який
інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до
уваги.
Зазначена
правова позиція була підтримана Верховним Судом у постанові від 17.05.2018 у
справі № 904/5618/17, у постанові від
11.07.2018 у справі № 911/2635/17, в ухвалі
від 19.10.2018 у справі № 826/13182/17 та
інших і є сталою.
Отже,
для вирішення питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала
участі у справі, суд має з`ясувати, чи виникли у зв`язку з прийняттям судового
рішення у цієї особи нові права чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено
її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків
у майбутньому.
Аналогічна
правова позиція викладена 10 квітня 2019 року у постанові Верховного Суду
у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 753/21690/17, адміністративне провадження
№К/9901/52868/18 (ЄДРСРУ № 81047366)
24
липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи № 826/512/16,
адміністративне провадження № К/9901/38784/18 (ЄДРСРУ № 90590777), 20 травня
2020 року у справі № 2а-4563/11/2670,
касаційні провадження №К/9901/28232/19, №К/9901/30065/19 (ЄДРСРУ № 89405861)
вказав, що в ухвалі від 7 квітня 2020 року при розгляді справи № 504/2457/15-ц Велика Палата Верховного Суду
зазначила, що питання про
те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або)
обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з
конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового
рішення.
Верховний
Суд звертає увагу, що перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною
скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується
(розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав
для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною
скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення
може бути перевірено за скаргою належної особи.
Окрім
цього, 08 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №
2018/2-3638/11, провадження № 61-940св19 (ЄДРСРУ № 88834134)
наголосив, що з аналізу змісту вказаних норм можна дійти висновку, що заяви про перегляд судових рішень за
нововиявленими обставинами можуть бути подані учасниками справи, тобто
сторонами та третіми особами, які були залучені до участі у справі в суді
першої інстанції до ухвалення рішення.
Такий
підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права та такою його
складовою як правова визначеність. Безпідставний перегляд призводить до порушення
принципу правової визначеності (res judicata).
Матеріал по темі: «Порушення принципу Європейського суду - res judicata»
Теги:
право на оскарження, обжалование судебного решения, право на апелляцию,
кассационное обжалование, пересмотр по вновь открывшимся обстоятельствам,
оскарження судового рішення, Верховний суд, Адвокат Морозов
