Адвокат Морозов (судовий захист)
Порядок дій при виході з ладу реєстратора розрахункових операцій (РРО) за
для запобігання майнової відповідальності.
13 грудня 2018
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 810/938/17, адміністративне
провадження №К/9901/31436/18 (ЄДРСРУ № 78529107) досліджував питання щодо
виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій.
В частині 2
статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,
в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Правові засади
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265), дія
якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та
представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють
розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до
статті 2 Закону №265 фіскальний звітний чек - документ встановленої форми,
надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного
звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових
операцій заноситься до фіскальної пам'яті; денний звіт - документ встановленої
форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію
про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
ВАЖЛИВО: Отже передумовою друку фіскального звітного чеку є робочий режим РРО та
проведення на ньому розрахункових операцій, у разі ж якщо РРО на протязі дня не
розпочинав свою роботу, фіскальний звітний чек не може бути роздрукований.
Також за
змістом статті 2 Закону №265 КОРО - це прошнурована і належним чином
зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які
складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху
готівкових коштів, товарів (послуг).
Аналогічне
визначення КОРО наведено і в пункті 1.2 глави 1 Положення №637, в якому також
зазначено, що під оприбуткуванням готівки розуміється проведення підприємствами
і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у
касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових
операцій.
Підприємства
(підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами
(громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють
підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і
за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також
шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства
(підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку
(пункт 2.2 глави 2 Положення №637).
Згідно з
пунктом 7.15 глави 7 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має
своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в
касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової
книги (далі - РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.
Відповідно до
пункту 2.6 глави 2 згаданого Положення уся готівка, що надходить до кас, має
своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі
оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням
РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених
готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі
фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються,
мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових)
документах.
Абзацом третім
статті 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95 (далі -
Указ №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм
власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та
особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також
постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється
підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній
валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у
вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне)
оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
ВАЖЛИВО: Відтак у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або
використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація
повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних
РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих
дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена
відповідальність (абзац третій статті 1 Указу №436/95).
Разом з тим за
змістом частини 1 статті 5 Закону №265 на період виходу з ладу реєстратора
розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не
більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових
операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та
розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого
резервного реєстратора розрахункових операцій.
Згідно з
пунктами 26 та 29 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів
розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
12 травня 2004 року №601, після прийняття реєстратора (його складової частини)
для проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту представник центру
сервісного обслуговування робить відповідний запис у книзі обліку розрахункових
операцій і видає представнику користувача квитанцію, в якій зазначається
характер несправності. Після виконання робіт з гарантійного (післягарантійного)
ремонту представник центру сервісного обслуговування вносить дані про ці роботи
до відповідного розділу експлуатаційного документа та до книги обліку
розрахункових операцій.
ВИСНОВОК: У разі виходу з ладу РРО та за для запобігання майнової відповідальності
необхідно зробити наступні дії:
- Інкасувати виручку та здати грошові кошти в банк;
- Скласти Акт про технічну несправність РРО («до»
та «після» ремонту);
- Відправити РРО на ремонт до сервісної організації
про що зробити відповідний запис в КОРО;
- При відновленні роботи РРО роздрукувати Z-звіт та
зробити запис в КОРО.
Теги: РРО, КОРО, РК, реєстратор розрахункових операцій, вихід з ладу РРО,
поломка РРО, сервісне обслуговування, майнова відповідальність, судова
практика, Адвокат Морозов
