Правова можливість здійснення прокурором представництва в суді інтересів
державних підприємств та юридичних осіб
27 червня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 205/8536/21,
провадження № 61-2776св23 (ЄДРСРУ № 111836280) досліджував питання щодо
представництва прокурором в суді державних підприємств.
Відповідно до
пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво
інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Представництво
інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано у статті 23
Закону України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав
чинності 15 липня 2015 року (далі - Закон № 1697-VII). Частина перша цієї
статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави
в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист
інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з
абзацом першим частини другої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює
представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або
особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно
захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні
повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену
дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право
захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним
чином здійснюють її захист.
Згідно з
абзацом першим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює
представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози
порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або
неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого
самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого
віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого
органу.
(!!!) З наведених норм випливає, що прокурор наділений
повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права -
громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та
держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших
суб`єктів права.
За висновками
Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) підтримка, що надається
прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин,
наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з
обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі
самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним
правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках,
коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення від 15 січня 2009 року у
справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, §
35)).
Велика Палата
Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у
цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх
учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через
відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка
органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у
відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які
вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і
обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у
відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені
у постановах від 20 листопада 2018 року у справі №
5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26
лютого 2019 року у справі № 915/478/18
(провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі
№ 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19,
пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі №
911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5) та інші).
Велика Палата
Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому
числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через
відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних
правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у
спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган
(постанови від 27 лютого 2019 року у справі №
761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26 червня 2019 року
у справі № 587/430/16-ц (провадження №
14-104цс 19, пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу,
через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (див. mutatis
mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у
справі № 911/2169/20 (провадження №
12-20гс21, пункти 8.10, 8.12).
При цьому
міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні
органи відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої
влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для
здійснення їхніх повноважень (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду
від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19
(провадження № 12-11гс21)). Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до
суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор,
у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як
позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної
особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як
суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за
позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган
(незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.
На відміну від
прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими
органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин.
Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати
процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема,
до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних
підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з
інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня
2019 року у справі № 923/876/16 (провадження
№ 12-88гс19, пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не
збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу)
такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого
2021 року у справі № 910/2861/18
(провадження № 12-140гс19, пункт 71)).
Відповідно до
статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи
державної влади, а не через державні підприємства.
Окрім цього,
позовні вимоги прокурора не підлягають розгляду по суті, оскільки спрямовані на
захист прав або інтересів не держави, а юридичної особи, тож позовну заяву за
такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від
імені та в інтересах юридичної особи, а прокурор не має повноважень на ведення
справи в частині таких вимог (31 травня 2023 року Верховний Суд у складі
колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках
справи № 676/1608/20, провадження №
61-12335св22 (ЄДРСРУ № 111460219).
Таким чином
вбачається наступне:
- • законом не передбачена можливість прокурора
здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів
юридичних осіб;
- • суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись
із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень,
незалежно від наявності статусу юридичної особи;
- • до повноважень прокурора не належить здійснення
представництва в суді державних підприємств (04 квітня 2023 року Верховний
Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
в рамках справи № 676/6112/19,
провадження № 61-2827св23 (ЄДРСРУ № 110023231).
ВИСНОВОК: Позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не
держави, а державного підприємства або юридичної особи, не підлягають розгляду
по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені
та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор
не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог (Велика Палата
Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), 09
травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
676/6113/19, провадження № 61-8050св22 (ЄДРСРУ № 110807079).
Матеріал по
темі: «Звернення прокурора в інтересах
особи, яка не є суб`єктом владних повноважень»
Теги: представництво інтересів держави прокурором, позов прокурора в
інтересах громади, виключні підстави, звернення прокурора до суду,
представництво прокуратурою, прокурор в інтересах міської ради, судова
практика, Адвокат Морозов
