Адвокат Морозов (судовий захист)
Велика Палата Верховного Суду дослідила
питання відносно строків пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців.
17 квітня 2018
року Велика Палата
Верховного Суду в рамках справи № 522/407/15-ц, провадження № 14-53цс18 (ЄДРСРУ №
73469649) досліджувала питання відносно строків пред'явлення кредитором вимог
до спадкоємців.
Так, враховуючи невідповідність між
висновком Верховного Суду України щодо застосування статті 1281 ЦК України у
подібних правовідносинах, викладеним у постанові від 8 квітня 2015 року в
справі № 6-33цс15, і висновком Верховного Суду України щодо
застосування вказаної статті, викладеним у постанові від 17 лютого 2016 року у
справі № 6-31цс16, Велика Палата Верховного Суду відступає у
справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) від
останнього.
Оскільки зі смертю боржника
зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, Велика Палата
Верховного Суду вважає, що строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців,
а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК
України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки
пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань,
забезпечених іпотекою.
ВАЖЛИВО: Приписи
статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України «Про іпотеку»
регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і
спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов'язаннях, забезпечених іпотекою.
За змістом цих приписів:
- у разі переходу права власності на
предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця;
- спадкоємець, до якого перейшло право
власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця;
- спадкоємець (фізична особа) не несе
відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного
зобов'язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає
за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки;
- спадкоємець зобов'язаний повідомити
кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги
останнього; кредитор має
пред'явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він
дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно
від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг
знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку
вимоги;
- наслідком
пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до
спадкоємців є
позбавлення кредитора права вимоги.
Стаття 17 Закону України «Про іпотеку»
визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть
іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та
частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права
власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для
набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус
іпотекодавця. Відтак, іпотека
у зв'язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями
боржника-іпотекодавця не припиняється.
Оскільки зі смертю позичальника
зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки
пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок
задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто,
стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких
вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою.
ВАЖЛИВО: Поняття
«строк пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне
поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України
визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред'явлення вимог
до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред'явив
вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами
другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК
України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у
спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до статті 598 ЦК України
зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах,
встановлених договором або законом. За змістом пункту 1 частини першої статті
593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» право
застави (зокрема, іпотека) припиняється у разі припинення зобов'язання,
забезпеченого заставою. Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків
пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення
кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також
припинення таких зобов'язань.
ВИСНОВОК: Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України
строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними
строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги
(припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді
захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає
наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за
умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.
Теги: спадщина, спадкоємці спадкодавця,
вимоги до спадкоємців, перехід боргів у спадщину, вимагання повернення боргу,
кредитор, боржник, строк прийняття спадщини, позовна давність, відкриття
спадщини, свідоцтво про спадщину, судова практика, Адвокат Морозов
