Адвокат Морозов (судовий захист)
Наслідки
повторного неприбуття позивача, належними чином повідомленого про дату, час і
місце судового розгляду, в судове засідання згідно Кодексу адміністративного
судочинства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України
особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися
належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні
обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд
застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики
Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання
рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду
як джерело права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з
прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1
ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному
право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і
обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане
обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю
природою потребує регулювання з боку держави.
ВАЖЛИВО: Європейський суд з прав людини дотримується позиції,
що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в
рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»
зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх
етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від
використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також
максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення
процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях
Європейський суд, позивач як сторона,
яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу
сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними
їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя
покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність
тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та
з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність
суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи
перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення
Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова
проти України").
Між тим статтею 128 Кодексу
адміністративного судочинства України (далі - КАС України) врегульовано питання
щодо наслідків неприбуття в судове засідання осіб (особи), які беруть участь у
справі.
Відповідно до вимог ч. 3 цієї статті у разі
повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і
місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про
причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його
відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вказав Вищий адміністративний суд
України у своїй ухвалі від 04 жовтня 2017 року
у справі № К/800/34539/16
(ЄДРСРУ № 69388378) повторне
неприбуття позивача, належними чином повідомленого про дату, час і місце
судового розгляду, в судове засідання необхідно розуміти як неприбуття
вдруге на розгляд справи за наявності у справі достовірних даних (доказів) щодо
належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду.
(!!!)
Якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за
його відсутності, то в такому випадку суд не вправі залишити його позов без
розгляду.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у
разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з
незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним
чином.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України суд
своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не
прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про
причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його
відсутності.
ВИСНОВОК: Застосування правових наслідків, передбачених ч. 4 ст. 155 КАС
України, залежить від таких обставин: належне, відповідно до встановленого
процесуальними нормами порядку, повідомлення особи, яка не з'явилась в судове
засідання, про час і місце розгляду справи; поважність причини неявки;
наявність заяви від позивача про розгляд справи за його відсутності.
Теги:
неприбуття позивача, належне повідомлення, повістка, правові наслідки, час,
місце розгляду справи, залишення без розгляду, позовна заява, судова практика,
Адвокат Морозов
