Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд: використання нерезидента у якості проміжної ланки
(транзитера коштів) для уникнення оподаткування учасниками господарських
відносин
01 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи № 580/7124/24, адміністративне провадження № К/990/18659/25 (ЄДРСРУ
№ 137871989) досліджував питання щодо використання нерезидента у якості
проміжної ланки (транзитера коштів) для уникнення оподаткування учасниками
господарських відносин.
Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до
ситуацій, коли відповідні відносини
між резидентом на нерезидентом не пов`язані з фактичним веденням господарської
діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення
зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо
уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового
резидента, який є дійсним одержувачем доходу.
(!) Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли
сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою
метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій
з метою використання переваг за міжнародною угодою.
Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною
зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із
застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під
оподаткування доходу.
ВАЖЛИВО: Ознаками, які
можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним
власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема:
1) відсутність фактичного самостійного здійснення
господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з
якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на
відповідній території;
2) характер грошових потоків свідчить про наявність
юридичних та фактичних обов`язків щодо подальшого перерахування отримуваних
процентів особо-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента
можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та
контролю щодо отримуваного доходу;
3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням
договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державою
якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору
(видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу
особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного
оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі;
4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов
договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід
і в подальшому перераховує кошти;
5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між
резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено
договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою
особою;
6) фактичні ризики, пов`язані із наданням позики
резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.
Враховуючи зазначене правове регулювання, право
на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним
міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких
вимог:
- нерезидент є резидентом країни, з якою укладено
міжнародний договір України;
- нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену
копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено
міжнародний договір України;
- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
ВАЖЛИВО: Для визначення
особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки
правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу
економічну долю доходу.
Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати
вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними
або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі,
отримувач є бенефіціарним власником доходу.
Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати
податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як
проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від
доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку,
коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України
виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі,
обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання
пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів,
виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг
застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах
Верховного Суду від 18 березня 2025 року у справі № 500/1744/24 (адміністративне провадження №
К/990/51356/24) та від 25 червня 2026 року в рамках справи № 480/7776/24,
адміністративне провадження № К/990/21579/26 (ЄДРСРУ № 137708606)
Крім цього, подібні правові висновки викладені і в
постановах Верховного Суду від 23 березня 2018 року у справі №803/1005/17, від 24 січня
2020 року у справі №803/188/17,
від 17 лютого 2021 року у справі №808/3837/16, від 02 травня 2023 року у справі №820/1212/17, від 05 грудня
2023 року у справі №804/3765/16,
від 02.04.2024 року по справі №826/6241/17.
Для визначення наявності умов уникнення оподаткування,
окрему увагу в суді слід приділити на наявність/відсутність
доказів обов`язкового подальшого перерахування отриманого доходу іншим особам
та відсутність транзитного характеру руху коштів (09 червня 2026 року
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 520/24819/24, адміністративне провадження № К/990/34686/25
(ЄДРСРУ № 137242583).
ВИСНОВОК:
Якщо в судовому процесі буде встановлено
відсутність у нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу, то це
свідчили про його посередницький характер, а отже
нерезидент використовується учасниками відносин, як проміжна ланка для
уникнення оподаткування.
Матеріал по темі: «Звільнення від оподаткування нерезидента»
Теги: прибутки нерезидентів, постійне
представництво, бенефіціарний власник, міжнародний договір України, податок на прибуток, оподаткування,
материнська компанія, дохід нерезидента, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
