Наслідки подання неповних відомостей про майновий стан боржника та членів
сім’ї у справі про неплатоспроможність фізичної особи
03 серпня
2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
в рамках справи № 926/2987-б/20 (ЄДРСРУ №
112687139) досліджував питання щодо наслідків у справі про
неплатоспроможність фізичної особи у зв`язку з зазначенням боржником неповних
відомостей у декларації про майновий стан.
Пунктом 11
частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття
провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий
стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства
Верховний Суд у
складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного
господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою
декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про
визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення
обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури
погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та
подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому
реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за
визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну
інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами
законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність
фізичної особи.
Отже, надання
декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у
провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Також, КУзПБ
містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного
використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких,
зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у
випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно,
доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів
через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи
кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з
неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).
(!!!) Отже, право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у
судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише
добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан
неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує
обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських
вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо
умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів
до задоволення їх вимог.
Саме такий
боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну
неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети
цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за
спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або
звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Таким чином,
декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є
документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом
та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання
можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у
справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та
достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність
або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов`язковість надання
суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність,
законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.
При цьому, що
нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку
керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них
інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи
(постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство
Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20)
Отже, зі змісту
пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ вбачається, що якщо боржник не
скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки
керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації,
зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією
нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі. Така
правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для
розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у
справі № 910/6639/20.
ВИСНОВКИ щодо застосування норми права:
1. Боржник повинен
відобразити в декларації свій майновий стан та членів своєї сім`ї щодо майна,
що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника та
членів сім`ї;
2. Інформацію про
майновий стан боржника та членів його сім’ї, останній повинен отримати з
офіційних реєстрів, яка повинна бути бути перевірена керуючим
реструктуризацією, а у разі уточнення - судом;
3. Провадження
підлягає закриттю у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі
п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), у
зв`язку з зазначенням боржником неповних відомостей у декларації про майновий
стан.
P.s. Верховний
Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний
захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає
альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника -
фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
До того ж,
розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та
відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи
про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого
наслідку очевидно недобросовісних дій боржника. Аналогічні висновки викладені в
постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство
Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
Матеріал по
темі: «Визнання правочинів недійсними за
ознакою фраудаторності в процедурі банкрутства»
Теги: банкрутство, неплатоспроможність фізичної особи, декларація, майновий
стан, перевірка боржника, банкрут, керуючий реструктуризацією, судова практика,
Верховний суд, Адвокат Морозов
