Стягнення безпідставно
збережених коштів у розмірі орендної плати повинно відбуватися виключно на
підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель
18
березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи № 917/432/19
(ЄДРСРУ № 88277598) досліджував питання щодо стягнення безпідставно збережених
коштів у розмірі орендної плати.
Відповідно
до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у
власність або користування із земель комунальної власності відповідних
територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або
комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів
виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду
земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності
здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або
органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею
122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи
договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
У
разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної
ділянки, в якому згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду
землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить
орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Землекористувачі
зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1
статті 96 ЗК України).
Використання
землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за
землю справляється відповідно до закону (стаття 206 ЗК України).
За
змістом статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також
право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з
моменту державної реєстрації цих прав.
У
даній справі предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів у
розмірі орендної плати.
Матеріали
справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування
земельною ділянкою, зокрема укладення договору оренди вказаної земельної
ділянки з відповідною радою та державної реєстрації такого права.
Отже,
особа користується зазначеною земельною ділянкою без достатньої правової
підстави.
Відповідно
до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла
його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової
підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це
майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно
було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються
незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було
результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком
події.
Верховний
суд зазначає, що за змістом глави 15, статей 120, 125 ЗК України та з
урахуванням положень статті 1212 ЦК України до моменту оформлення власником
об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей
об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого
права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її
власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного
Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц,
від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від
13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у
постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17,
від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від
04.02.2019 у справі №922/3409/17, від
12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від
09.04.2019 у справі №922/652/18, а також у
постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і №
922/5468/14.
В
той же час із діючих норм законодавства не вбачається можливості зазначення
даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб,
ніж оформлення витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки
земель.
(!!!) Тому будь-які розрахунки, зроблені за відсутності
такого витягу (зокрема, на підставі базової вартості одного квадратного метра
землі із застосуванням відповідних коефіцієнтів), а також доводи про
необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки
земель для розрахунку розміру орендної плати - є необґрунтованими.
Вказаний
висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово
зазначалося, що при стягненні безпідставно збереженого майна (коштів) у розмірі
орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно -
шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки
землі - а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної
грошової оцінки земель (відповідні висновки містяться в постановах Верховного
Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18,
від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від
01.10.2019 у справі №922/2082/18, від
16.11.2019 у справі №922/3607/18).
ВИСНОВОК: Оскільки відносини з фактичного користування
земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником
доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, особа, як
фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за
рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за
користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки –
відповідній раді на підставі частини 1 ста 1212 Цивільного кодексу України,
однак у вартості визначеній виключно на підставі витягу з технічної
документації з нормативної грошової оцінки земель.
ТЕГИ:
перехід права власності на земельну ділянку, земельна ділянка, цілісність
об’єкту нерухомості, припинення право власності, орендна плата, арендная плата, оренда землі, перехід
користування, земельної ділянки, судова практика, Адвокат Морозов
