Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд: оформлення та видачі паспорта
громадянина України для виїзду за кордон (без безконтактного електронного
носія, без використання Єдиного державного демографічного реєстру,
відцифровування персональних даних)
27 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/4511/23,
адміністративне провадження № К/990/34386/23 (ЄДРСРУ № 139288589) досліджував
питання щодо можливості видачі закордонного паспорту без біометрії.
У зв`язку з євроінтеграційними процесами Верховна Рада
України прийняла Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та
документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її
спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI; у
редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначила
правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного
демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу,
підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права
та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.
Ухвалення закону про порядок ідентифікації та
посвідчення особи не може вважатися у розумінні статті 22 Конституції України
звуженням свободи пересування чи права вільно залишати країну, а наявність
дійсного паспорту для виїзду за кордон є умовою для перетину кордону, а не
забороною на виїзд. Сама по собі вимога
мати посвідчення особи та проходити стандартну ідентифікацію не звужує змісту
конституційного чи конвенційного права на вільний виїзд. Запровадження
стандартів ідентифікації та документів вимагається міжнародним правом для
підтвердження громадянства та статусу особи, регулює законність перетину
кордону та встановлення особи, що відповідає міжнародним стандартам безпеки та
запобігає незаконній міграції, а не обмежує саму свободу пересування.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 5492-VI
Єдиний державний демографічний реєстр (далі - ЄДДР, Реєстр) - це електронна
інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту,
обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу
та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із
забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування
і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне
життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 5492-VI
документи, передбачені цією статтею, є власністю України.
Одним із документів Реєстру, який за своїм
функціональним призначенням є документом, що посвідчує особу та підтверджує
громадянство України, зазначено паспорт громадянина України для виїзду за
кордон (підпункт «б» пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI).
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону №
5492-VI паспорт громадянина України для
виїзду за кордон містить безконтактний електронний носій.
Кожен громадянин України має право на отримання
паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.
Паспорт громадянина України для виїзду за кордон
оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а
особам, які досягли шістнадцятирічного віку, - на 10 років.
Паспорт громадянина України для виїзду за кордон
виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний
електронний носій, та складається з м`якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки
даних.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта
громадянина України для виїзду за кордон, визначено у частині сьомій статті 22
Закону № 5492-VI. Він містить, серед іншого, унікальний номер запису в
Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи, відцифровані
відбитки пальців рук особи (пункт 12 частини першої статті 7).
Інформація, яку тут виокремлено, у розумінні пункту 2
частини першої статті 3 Закону № 5492-VI, є біометричними даними, параметрами,
тобто сукупністю даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик,
що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних
параметрів інших осіб.
(!!!) Підстави та умови обробки необхідного переліку персональних даних також
чітко встановлені законом та слугують меті, з якою особа звернулася до
уповноваженого законом державного органу, та не накладають на особу надмірного
тягаря.
З аналізу норм Закону № 5492-VI та прийнятих на його
виконання нормативно-правових актів Верховний Суд констатував, що паспорт
громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки,
правий форзац якої містить безконтактний електронний носій та складається з
м`якої обкладинки, 32 сторінок і сторінки даних, водночас прийняття документів
та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить
безконтактного електронного носія, з
20.12.2016 було припинено, а тому у посадових осіб міграційної служби відсутні
правові підстави для видачі особам паспорта громадянина України для виїзду за
кордон, що не містить безконтактного електронного носія.
Враховуючи висновки, викладені у постанові від
24.06.2021 у справі №
0240/3048/18-а, Верховний Суд наголосив на тому, що особам гарантується право на відмову від
внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного
носія, що міститься лише у паспорті громадянина України (частина четверта
статті 13 Закону № 5492-VI).
У взаємозв`язку з цим Верховний Суд також звернув
увагу на те, що випадки, коли інформація про відцифровані відбитки пальців рук
особи для отримання нею паспорту громадянина України для виїзду за кордон не
вноситься до Реєстру деталізовано у пункті 3 Порядку отримання, вилучення з
Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків
пальців рук особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
26.11.2014 № 669 (далі - Порядок № 669), а саме: відсутність можливості через
якість отриманого графічного зображення відцифрованих відбитків усіх пальців
рук особи ідентифікувати її; недосягнення особою 12-річного віку; відсутність у
особи всіх пальців рук; неможливість особи пересуватися самостійно у зв`язку із
тривалим розладом здоров`я та потребування термінового лікування за кордоном,
що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я,
оформленим в установленому порядку.
(!) На відміну від паспорта громадянина України, отримання якого є обов`язком
кожного громадянина України (частина друга статті 21 Закону № 5492-VI),
отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон є реалізацією права
на вільний виїзд за межі України (частина друга статті 22 Закону № 5492-VI).
Правовий висновок Верховного Суду про те, що відмова
від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного
носія передбачена лише у процедурі отримання паспорта громадянина України, тоді
як паспорт громадянина України для виїзду за кордон відповідно до частини
четвертої статті 22 Закону № 5492-VI є за формою іншим документом і
виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить
безконтактний електронний носій, та складається з м`якої обкладинки, 32
сторінок та сторінки даних, викладено у постановах Верховного Суду від
24.06.2021 у справі №
0240/3048/18-а, від 08.12.2022 у справі № 380/6916/20, від 23.09.2023 у справі № 360/3686/21, від
23.09.2024 у справі №
360/3686/21 та від 06.02.2025 у справі №420/14124/23.
ВИСНОВОК: Отже, громадянин України не може вимагати (навіть в судовому порядку)
оформлення закордонного паспорту без безконтактного електронного носія та без
внесення передбачених законом відцифрованих даних до ЄДДР.
Матеріал по темі: «Встановлення особи за відсутністю паспорту»
Теги: закордонний паспорт,
біометрія, встановлення особи, відбитки пальців, посвідчення, єддр, чип,
електронний носій, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
