Адвокат Морозов (судовий захист)
Постановлення виправдувального вироку суду, як підстава для
відшкодування майнової та моральної шкоди.
24.04.2017 р. судові палати у цивільних та кримінальних
справах Верховного Суду України в рамках справи № 6-2885цс16 вирішували
питання щодо визначення підвідомчого суду, який повинен розглядати вимоги про
відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної незаконним засудженням
особі, щодо якої постановлено виправдувальний вирок.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи
людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не
забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і
протиправних посягань.
Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа
має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за
захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у
разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК
України).
Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи
захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких належать й інші способи
відшкодування шкоди.
Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК
України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного
засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності,
незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання,
незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи
виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини
посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність,
досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди,
завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює
оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду,
виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої
незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює
оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури
або суду, встановлюється законом.
ВАЖЛИВО: Шкода,
завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного
повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного
взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального
провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного
відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують
права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону № 266/94-ВР.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону
право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом,
виникає в тому числі і у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
Згідно зі статтею 3 Закону № 266/94-ВР у разі
незаконного засудження громадянинові відшкодовується: 1) заробіток та інші
грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому
числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них,
частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був
громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші
цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового
розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а
також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку
суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені
громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
(!!!) Відшкодування
шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету (стаття
4 Закону № 266/94-ВР).
Частинами першою та другою статті 12 Законом
№ 266/94-ВР передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в
пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив
слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення
громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову
діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять
постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді
кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії
провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.
У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про
відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального
законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду – до суду вищої
інстанції в апеляційному порядку.
Питання про відшкодування моральної шкоди за заявою
громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що
приймається згідно з частиною першою статті 12 Закону № 266/94-ВР.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин
справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Відшкодування моральної шкоди за час перебування під
слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального
розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом
(стаття 13 Закону № 266/94-ВР).
Аналогічна правова позиція Верховного суду України викладена
у його постанові від 02.12.2015 р. по справі № 6-2203цс15.
Пунктами 11, 12 Положення про застосування Закону України
«Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними
діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»,
затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури
України та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року №
6/5/3/41 (далі – Положення), у разі
винесення виправдувального вироку, для визначення розміру шкоди, переліченої в
пунктах 1, 3, 4 статті 3 Закону № 266/94-ВР,
громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися до суду, який розглядав справу по першій
інстанції.
У місячний термін з дня звернення громадянина суд витребовує
від відповідних державних та громадських організацій усі необхідні документи,
що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену
частиною першою статті 12 Закону № 266/94-ВР ухвалу. Пункт 12 Положення містить
вимоги щодо змісту такої ухвали.
У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право
оскаржити її до суду вищої інстанції.
Питання відшкодування моральної шкоди, що передбачено
частиною 1 статті 13 Закону № 266/94-ВР, за заявою громадянина вирішується
судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно із частиною
першою статті 12 цього Закону.
ВИСНОВОК: Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди,
завданої громадянинові незаконними діями органів,
що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового
розслідування, прокуратури і суду.
Окремо необхідно вказати, що для відшкодування шкоди за неправомірні дії
правоохоронних органів необхідно чітко визначити норми матеріального права, які
регулюють дані відносини; умови, порядок відповідальності за завдану моральну
шкоду та коло суб’єктів, на яких покладається така відповідальність (Правова
позиція Верховного суду України від 22.06.2017 р. в рамках справи № 6-501цс17).
Теги: шкода, компенсація шкоди, незаконні рішення,
бездіяльність правоохоронного органу, оперативно-розшукова діяльність,
розслідування, відшкодування шкоди, виправдувальний вирок, прокуратура,
суд, судова практика, Адвокат Морозов
