Рецензування або оскарження в судовому порядку результатів оцінки
майна боржника в рамках виконавчого провадження.
13 березня 2018
року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи №
914/881/17, провадження № 12-18гс18 (ЄДРСРУ № 72819699) досліджувала
питання щодо оскарження звіту про оцінку майна в рамках виконавчого
провадження.
Суд вказав, що
правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної
діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення
створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів
держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав
та використання її результатів визначені Законом № 2658-III.
Згідно із
частиною четвертою статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються
нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної
оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку
майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього
Закону.
Підставою
проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності
- суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій
формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом частини першої
статті 10 і частини першої статті 11 Закону № 2658-III).
Відповідно до
статті 33 Закону № 2658-III спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав,
вирішуються в судовому порядку.
Статтею 32
Закону № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної
діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної
діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або
неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи
необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним
законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної
діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема,
недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт
про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та
підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності -
суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами,
які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника
суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III).
Системний
аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку
майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта
господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та
спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і
встановлених відповідним договором.
ВАЖЛИВО: Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників
правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені
суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії
щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена
правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового
розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням
юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Тому доводи про
можливість розгляду справи у спорі про визнання недійсним звіту про оцінку
майна в господарському суді Велика Палата Верховного Суду відхиляє як
необґрунтовані.
Відповідності
до пунктів 5, 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус
суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах
Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які
застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну
норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах
Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Аналогічну
правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 у справі № 711/650/13-ц (провадження № 61-1186св17), у
постанові від 30.07.2018 у справі № 23/100-12
та ін.
Враховуючи той
факт, що Велика Палата Верховного Суду вказала, що спори про визнання недійсним
звіту про оцінку майна не можуть бути розглянуті й у порядку іншого судочинства
у учасників провадження є декілька шляхів:
·
Рецензування:
Законом
передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку
майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні
висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих
процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у
порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Відповідно до
статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну
оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки
майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її
результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників)
оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування,
судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному
розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної
діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб,
які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про
оцінку майна (акта оцінки майна).
Отже,
рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом
спростування результатів оцінки…
однак…на
відміну від попередньої редакції Закону України «Про виконавче провадження»
(1999), у новій редакції Закону відсутнє таке поняття як рецензування,
тобто тепер оскаржити результати оцінки майна боржника можна виключно в
судовому порядку: «…у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення
вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в
10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення (ч. 5 ст. 57 Закону
України «Про виконавче провадження») та «спори, пов'язані з оцінкою майна,
майнових прав, вирішуються в судовому порядку» (ст. 33 Закону України «Про
оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні).
- Судове оскарження:
Візьмемо, для
прикладу, постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 р. у справі
№ 760/16747/18, апеляційне провадження № 22-ц/824/526/2019 (ЄДРСРУ №
79427964).
Так як,
предметом даної справи було визнання неправомірними дій державного виконавця та
визнання протиправною оцінки майна згідно зі звітом доводи апеляційної скарги
про те, що здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання звіту
недійсним неможливо колегія суддів відхиляє…
З урахуванням
вказаного вище, а також відповідної судової практики вбачається, що суди
розглядають оцінку майна, незалежно від суб’єкта її проведення, як процесуальну
дію державного виконавця, а й отже вказують на відповідний порядок такого
оскарження, передбачений ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»
(Стаття 74. Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових
осіб органів державної виконавчої служби).
Адже, згідно з
ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення
питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують
спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або
спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна
- суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Як зазначено у
п.8 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень
затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року
№512/59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 02.04.2012 року
№489/20802 в редакції наказу Міністерства юстиції України від
29.09.2016 року №2832/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
30.09.2016 року № 1302/29432 для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають
під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань,
виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою
експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або
спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб'єктів оціночної
діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.
А учасниками
виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор,
експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт
господарювання ( ч.1 ст.14 Закону).
ВИСНОВОК:
Незважаючи на те, що в новому Законі України «Про
виконавче провадження» не передбачено такої процедури, як рецензування звіту
про оцінку майна, однак експерт керується ще й Законом України «Про оцінку
майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національним
стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений
постановою КМУ від 10 вересня 2003 №1440, то на погляд автора, рецензування
звіту оцінки майна є ефективним законодавчо встановленим способом спростування
цих результатів.
Більше того,
редакція нового Закону України «Про виконавче провадження» вже чітко
регламентує судове оскарження визначення вартості чи оцінки майна…однак не
розкриває чіткого порядку такого оскарження, а тому ще одним ефективним
способом є судове оскарження оцінки майна, як процесуальної дії
державного виконавця.
Теги: звіт про
оцінку, рецензування, оскарження оцінки майна, експертна оцінка майна,
визначення вартості, залучення експерта, виконавче провадження, боржник,
стягувач, судова практика, Адвокат Морозов
