Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд: у разі несвоєчасного надходження до державного
бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від
відповідальності за несвоєчасне перерахування.
03 травня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/11432/17,
адміністративне провадження №К/9901/4671/17 (ЄДРСРУ № 73811358) досліджував
питання щодо відповідальності платника податків у разі несвоєчасного
надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини останнього.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу
України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в
повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений
податковим законодавством строк.
Положеннями статті 1 Закону України «Про платіжні системи та
переказ грошей в Україні» визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух
певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому
у готівковій формі.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України
«Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк зобов'язаний виконати
доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов
протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні
системи та переказ грошей в Україні» ініціювання переказу вважається завершеним
з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При
цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа
на виконання.
ВАЖЛИВО: Отже, виконання платником податкового обов'язку по
перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання та його сплати, пов'язане
саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування
відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається
остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання
відповідальність несе банк.
Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу
України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних
цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та
переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське
обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у
системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий
банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та
штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу
відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та
повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового
фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за
несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та
інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану
пеню або штрафні санкції.
Таким чином, враховуючи, що визначальним
у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення
податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або
державного цільового фонду, колегія суддів погоджується з висновками суду
апеляційної інстанції, що у разі несвоєчасного надходження до державного
бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від
відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких
податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про
те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів
податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку
платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, а отже викладене
свідчить про відсутність з боку платника податків порушення щодо перерахування
до бюджету податкових зобов'язань, самостійно узгоджених у деклараціях з
податку на додану вартість, у строк, встановлений законодавством,
відсутність підстав для нарахування пені та, як наслідок, підстав для
задоволення позовних вимог.
Окрім цього, помилкове визначення під час сплати суми
податкового зобов'язання бюджетного рахунку не є достатньою правовою підставою
для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений
Податковим кодексом України строк.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним судом у постанові
від 12.04.2018 у справі № 804/2100/17 (ЄДРСРУ
№ 73355710).
Отже, з наданням платком податку до установи банку платіжного
документу на перерахування податку до бюджету, згідно з яким платник ініціює
сплату, а банк приймає такий документ, обов'язок такого платника щодо сплати
такого податку припиняється. Тому, днем сплати податку до бюджету вважається
день, коли банк прийняв документ на перерахування податку до бюджету на
виконання (Постанова Верховного суду від 03.04.2018 року у справі №
809/3851/15 (ЄДРСРУ № 73194774).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у
постанові від 20.02.2018 року у справі № 816/59/17 (ЄДРСРУ
№ 72338517).
ВИСНОВОК: З огляду на викладене, платник податків, який
ініціював банківський переказ коштів зі сплати податку, звільняється від
відповідальності як за несвоєчасне зарахування банком сплачених коштів до
бюджету, так і за не зарахування цих сплачених коштів до бюджету.
P.s. Натомість,
відсутність на рахунку клієнта коштів, достатніх для виконання платіжного
доручення, є підставою для його невиконання банком, а відповідно, у такому
випадку неперерахування податку не
є наслідком винних дій банку, а тому відповідальність за своєчасність та
повноту його сплати покладається на платника податків, який ініціював
відповідний грошовий переказ (Постанова Верховного суду від 07.02.2018 р. у
справі № 808/9458/14 (ЄДРСРУ
№ 72089383).
теги: податки, налоги, збори, не перерахування коштів з вини
банку, звільнення від відповідальності, банк не здійснив платіж, бюджет,
цільовий фонд, податкова вимога, судовий захист, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар