Анулювання
(прощення) боргу: відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної
заборгованості боржника не є підставою для припинення вимог банку.
27
вересня 2017 р. Вищий адміністративний суд України в рамках справи № К/800/18131/16 (ЄДРСРУ
№ 69227463) досліджував питання щодо обов’язку боржника декларування
доходу у вигляді додаткового блага у разі списання або прощення боргу.
Суд
вказав, що згідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою
оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний
дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний
оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню,
нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного
податкового періоду.
У
пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України визначено, що доходи -
загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого
(нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній
формах.
Загальний
місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів,
нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця
(пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України).
Види
доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного
доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 ПК України.
Згідно
з абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України
встановлено, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника
податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове
благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми
боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним
рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної
давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим
листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору,
або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання
(прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового
розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку,
за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного),
такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у
річній податковій декларації.
Додаткові
блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності,
послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку
податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з
виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за
цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку
(пп. 14.1.47, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України).
ВАЖЛИВО: Визначальною
ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з
доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст
показників фінансового та/або майнового стану платника податку.
Виходячи
із системного аналізу вищезазначених норм законодавства, суд прийшов до
висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми
боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як
додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а)
отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника
податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання
платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором
суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на
користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення
платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.
Більше
того, 15 травня 2017 року Вищий адміністративний суд України
розглядаючи справу №
К/800/1692/16, ЄДРСРУ № 66534769 вказав: «стосовно анулювання
(прощення) кредитором суми боргу, то приріст фінансових показників платника
податку - боржника виникає за рахунок суми, взятої в борг. Сама по собі
грошова сума, взята в борг, не збільшує доход, оскільки надається на умовах
повернення. В разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави
для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах
повернення, ця сума збільшує доход боржника, зокрема і його оподатковуваний
доход як платника податку.
Згідно
з п.п.159.4.1 п. 159.4 ст. 159 ПК України за рахунок створеного страхового
резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно
до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування
безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків
встановлюється Національним банком України за погодженням із Міністерством
фінансів України.
Постановою
Правління Національного банку України від 01.06.2011 року №172 затверджено
Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок
резерву.
Згідно
з п.7 вищезазначеного Порядку, відшкодування
(списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для
припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк
зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву
безнадійної заборгованості.
Ст.
605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок
звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не
порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Тобто
обов'язковою ознакою анулювання кредитором заборгованості є прощення боргу
внаслідок чого зобов'язання припиняється повністю.
Керуючись
нормами підпункту 159.4.1 пункту 159.4 статті 159 ПКУ, банки згідно з Порядком
мають право списувати за рахунок страхового резерву заборгованість, яка
визначена безнадійною відповідно до нормативно-правових актів Національного
банку України, у тому числі і у разі її невідповідності визначеним у підпункті
14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу ознакам, без
віднесення в подальшому цього страхового резерву на дохід платника податків.
ВИСНОВОК: Таким
чином, цивільно-правове зобов'язання між клієнтом та банківською установою не
припинено, оскільки відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної
заборгованості боржника не є підставою для припинення вимог банку
до останнього та здійснення відповідної претензійно-позовної роботи по стягненню
кредитної заборгованості, а відповідно не відбулося й анулювання боргу в
розумінні податкового законодавства, що свідчить про відсутність законних
підстав для включення суми списаної заборгованості до складу загального річного
оподатковуваного доходу позивача.
Крім
того, суд касаційної інстанції вважає, що наявність у ДПІ поданого банком
податкового розрахунку (ф. 1-ДФ) у якому позивачу нарахований дохід за ознакою
« 126 - додаткове благо» не є безумовною підставою для визначення позивачу
грошових зобов'язань, оскільки відсутнє рішення банку про прощення позивачу
боргу за кредитним договором.
Матеріал
по темі: «Оподаткування прощених (анульованих) кредитів:
«додаткове благо»
Теги: прощенная банком часть кредита, списание кредита, прощення
частини кредита, анулювання частини кредита, оподаткування кредиту, дохід
банку, розрахунок суми опадаткування, звільнення від оподаткування, судова
практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар