15/03/2022

Продовжено воєнний стан в Україні

 



Продовжено воєнний стан в Україні

15.03.2022 р. Верховною радою України затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

 

Матеріал по темі: «Загальні заходи правового режиму в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВОЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»


14/03/2022

Обслуговування кредитів в умовах воєнного стану

 



Обслуговування та нарахування відсотків по кредитах в умовах воєнного стану

Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому затверджений Верховною Радою України, з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб по всій території України запроваджено воєнний стан.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На виконання вказаного вище, Правлінням Національного банку України 25.02.2022 р. за № 23 було прийнято Постанову «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп».

Так п. 1 вказаної Постанови були затверджені Правила роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану.

Окрім цього, п 4 Постанови банкам заборонено: 1) здійснення активних операцій із пов’язаними з банком особами у частині укладання нових кредитних договорів та договорів про надання банком фінансових зобов’язань, укладання договорів про внесення змін до кредитних договорів щодо збільшення строків користування активами та/або збільшення сум кредитів та фінансових зобов’язань; 2) дострокове повернення вкладів (депозитів) пов’язаним з банком особам, крім спрямування достроково повернених коштів на збільшення капіталу банку.

Відповідно до умов Правил Банки зупиняють відлік часу для визначення кількості календарних днів прострочення погашення боргу та кількості календарних днів визнання дебіторської заборгованості за господарською діяльністю, який розпочинається починаючи з 31 календарного дня від дня відміни воєнного стану з урахуванням кількості календарних днів, що мали місце станом на 24 лютого 2022 року.

Окрім цього, банки застосовують до боржників/контрагентів, які відповідають критеріям і умовам, установленим у підпункті 3 пункту 2 цих Правил, інструменти довгострокової реструктуризації без передавання заборгованості таких боржників/контрагентів до підрозділу роботи з непрацюючими активами.

ВИСНОВОК: Таким чином, НБУ фактично дозволив  банкам не враховувати несплату за кредитами як прострочення протягом дії воєнного часу та 30 днів після цього, якщо несплата пов'язана із воєнним станом в якому опинилася Україна, а також проводити реструктуризацію кредитної заборгованості, в тому числі із застосуванням «кредитних канікул».

 

Матеріал по темі: «Особливості оподаткування у воєнний період в Україні»

 


«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 

 

 

 

 

 

 


Особливості оподаткування у воєнний період в Україні



Особливості оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану в Україні

У зв’язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118-IX від 03.03.2022 (набуття чинності 07.03.2022 р.)

Законом передбачено, що підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України  доповнено пунктом 69 такого змісту:"69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті…», зокрема:

  • У разі неможливості виконати податковий обов’язок, в тому числі щодо подання звітності, а також безпосередньої участі в бойових діях, платник податків звільняється від відповідальності, однак зобов’язується виконати вказаний вище обов’язок на протязі 3-х місяців/1 місяця (з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків) з дня закінчення воєнного стану;
  • Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті – зупиняються;
  • Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством;
  • Вважаються діючими ліцензії (алкоголь, пальне, тютюн) до припинення або скасування воєнного стану, з обов’язком пролонгації ліцензій на протязі 30 днів після закінчення воєнного стану;
  • Дозволене право на бюджетне відшкодування без проведення камеральної перевірки, оскільки п. 200.10 -200.12 Податкового кодексу України зупинено.

Серед іншого, слід відмітити анонсування Президентом України звільнення Українців від сплати податку на землю та орендної плати за землю державної і комунальної власності на всіх територіях, де ведуться бойові дії.

 

Матеріал по темі: «Загальні заходи правового режиму в умовах воєнного стану»



«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 


12/03/2022

Заборона перетинання кордону особам віком від 18 до 60 років

 


Заборона перетинання кордону особам чоловічої статі віком від 18 до 60 років та виключення з цього переліку

24 лютого 2022 р. Державна прикордонна служба України повідомила, що у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, обмежено виїзд з України окремою категорією громадян.

Зокрема, заборонено виїзд за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Така норма діятиме на період правового режиму воєнного стану – повідомила ДПС України.

Якою нормою діючого законодавства керувалась Державна прикордонна служба України спробуємо розібратися у цьому матеріалі.

Відповідно до ст. 33 Конституції України Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом .

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Ст. 6  вказаного Закону встановлює підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України.

Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;

3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

5) він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов’язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

10) він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов’язку щодо сплати грошових зобов’язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв’язку з яким таке обмеження встановлюється.

Так, згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому затверджений Верховною Радою України, з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб по всій території України запроваджено воєнний стан.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв’язку із введенням воєнного стану можуть запроваджуватися заходи правового режиму, зокрема «особливий режим в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, а також рух транспортних засобів в умовах воєнного стану».

Так, п. 6 та 7 ч. 1 ст. 8 вищевказаного Закону передбачають, що військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів, а також перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Надалі, п. 23 та п. 24 ч. 2 ст. 15 Закону встановлює, військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із здійснення заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через державний кордон України та сприяння Державній прикордонній службі України у підтриманні відповідного режиму на державному кордоні.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1455 затверджено «Порядок встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» (надалі – Постанова КМУ № 1455).

П. 8 вказаної вище Постанови передбачає, що перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Слід також вказати, що 24.02.2022 року видано Указ Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», який затверджений Верховною Радою у формі Закону про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" №7113.

П. 4 Указу передбачає, що призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами, а Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов’язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації (п. 5 Указу).

Ч. 1 ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вказує, що на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку), а п. 7 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачає, що граничний вік перебування на військовій службі ( в тому числі в резерві – п. 2. ч.2 ст. 28 Закону) встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб: рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років.

(!!!) Таким чином, цілком зрозуміло звідки з’явився вік: від 18 до 60 років.

П. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (ч. 8 ст. 4 Закону).

Ч. 2 ст. 22 Закону встановлює, що громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.

Окрім цього, громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу (ч. 4 ст. 22 Закону).

Також, ч. 5 ст. 6 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» вказує, що військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов’язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, а в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України - в порядку, визначеному їх керівниками.

Втім ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

(!!!) Доцільно також вказати, що Законопроектом № 7055 пропонується внести зміни до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” шляхом доповнення статті 10 новими частинами другою та третьою, якими передбачено перелік осіб, яким в умовах воєнного стану забороняється виїзд з України, та визначено, що зазначені особи зможуть виїжджати з України виключно для здійснення власних повноважень на підставі розпорядження Президента України.

ВИСНОВОК: Підсумовуючи зазначене вбачається, що де-юре законодавством не передбачено заборони перетинання кордону особам чоловічої статі від 18 до 60 років під час воєнного стану, разом з цим у резервістів та військовозобов’язаних кореспондується обов’язок з’явитися до військомату для проведення мобілізації.

Виключення щодо перетину кордону у період воєнного стану стосуються переліку осіб визначених у ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема:

  • які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік;
  • які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність;
  • на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
  • на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю віком до 18 років або повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, до досягнення нею 23 років.
  • усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти, або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
  • зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, в разі відсутності інших осіб, що можуть здійснювати його догляд;
  • чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба, або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат, сестра) загинули чи пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції.

Перелік документів, які є підставою для перетинання державного кордону України чоловіками-громадянами України призовного віку, які супроводжують дітей та інших осіб




Матеріал по темі: "Звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та доглядачів за інвалідами і хворими дітьми" 

 


«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 


11/03/2022

Купівля-продаж авто у період воєнного стану в Україні

 




Законодавством України не заборонено купувати та продавати автомобілі у період воєнного стану

Відповідно до частини другої статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти (правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 585/2843/17).

Нагадаю, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності і такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі  № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15).

За для регулювання вищевказаних відносин, постановою Кабінету Міністрів України від  04 березня 2022 р. № 190 були внесені зміни в Постанову КМУ «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 і від 11 листопада 2009 р. № 1200» стосовно реєстрації, постановки на облік та продаж автомобілів у період воєнного стану.

Так, пункт 7 було доповнено абзацами такого змісту: “У разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях внесення інформації до електронного реєстру суб’єктами господарювання про надходження, передачу, реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, тимчасово припиняється.

А з дня припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях суб’єкти господарювання протягом дев’яноста днів зобов’язані внести інформацію про надходження, передачу, реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, до електронного реєстру.”

Також пункт 8 доповнено абзацами такого змісту: “У разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях внесення інформації до електронного реєстру за місцезнаходженням торговельних приміщень суб’єктами господарювання про здійснення продажу транспортних засобів, зокрема укладення договорів купівлі-продажу транспортних засобів, тимчасово припиняється.

З дня припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях суб’єкти господарювання, які здійснили продаж транспортних засобів, зокрема шляхом укладення договорів купівлі-продажу транспортних засобів, зобов’язані протягом дев’яноста днів внести відповідну інформацію до електронного реєстру за місцезнаходженням торговельних приміщень.”

ВИСНОВОК: Таким чином, по-перше продаж авто у період воєнного стану в Україні дозволено і по – друге придбані чи ввезені в Україну транспортні засоби в період воєнного стану можна буде зареєструвати протягом 90 днів (а не 10-ти за стандартною процедурою) після завершення війни.

 

Матеріал по темі: «Примусове вилучення власності Російської Федерації на території України»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 


Примусове вилучення власності Російської Федерації на території України

 



Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів

Верховною радою України прийнято Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» 2116-IX, який набув чинності 07.03.2022 р.

Проведення примусового вилучення (без будь-якої компенсації їх вартості) в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) та ґрунтується на принципах законності, прозорості, об'єктивності, відповідності меті, стратегічної важливості та ефективності (ч. 1 ст. 2 Закону)

Якщо з «об’єктами права власності Російської Федерації» гранично зрозуміло (будь-яке майно, яке знаходиться та/або зареєстроване на території України), то «майно резидентів» підлягає більш детального прояснення.

Так в абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону вказано, що  резиденти - юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі.

Об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів - рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам (абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).

З урахуванням вказаного вбачається, що під поняттям «резиденти РФ» розуміються не будь-які фізичні чи юридичні особи, які на Законних підставах здійснюють свою діяльність на території України, а юридичні особи - засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація.

(!!!) Знову ж таки словосполучення «опосередковано» це значить підлягає доведенню!!!

Між тим, Рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України (ч. 1 ст. 3 Закону).

Як запобіжний захід передбачено, що не пізніше як у шестимісячний строк після скасування чи завершення воєнного стану в Україні указ Президента України, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, підлягає затвердженню Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону (ч. 4 ст. 3 Закону).

Стосовно вилучених об’єктів власності, то ч. 1 ст. 4 Закону чітко регламентує, що примусово вилучені відповідно до цього Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів передаються у господарське відання на тимчасовій або постійній основі спеціалізованому державному підприємству, яке у разі необхідності створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на базі вилучених об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів (цілісних майнових комплексів).

ВИСНОВКИ: Рішення про примусове вилучення (без будь-якої компенсації їх вартості) в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, здійснюється виключно у суб’єктів господарювання, бенефіціарним власником (напряму або афілійовано) є Російська Федерація і  приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України, однак останній на протязі 6 – місяців (після війни) повинен  бути затверджений Верховною Радою у формі Закону.

 

Матеріал по темі: «Зброя для цивільних осіб у період воєнного стану»


«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 


10/03/2022

Зброя для цивільних осіб у період воєнного стану

 



Верховною Радою України прийнято Закон про використання зброї цивільними особами у період воєнного стану проти агресора

07.03.2022 р. набув чинності Закон України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» (далі – «Закон» або «Закон № 2114»).

Особливість даного нормативного акту полягає в тому, що у його преамбулі констатується акт збройної агресії Російської Федерації проти суверенітету України!!!

Так, стаття 1 Закону передбачає, що у період дії воєнного стану громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - цивільні особи), можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України.

(!!!) Таким чином, всі цивільні особи, які на законних підставах знаходяться на території України мають право отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї.

Разом з цим, документом передбачено, що застосування цивільними особами вогнепальної зброї, отриманої відповідно до цього Закону, здійснюється аналогічно до застосування зброї військовослужбовцями під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (ст. 2 Закону).

Також, ст.  3 Закону передбачено,  обов’язок цивільних осіб здати отриману ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, в противному випадку передбачена кримінальна відповідальність.

У кого вже є зброя, в тому числі нагородна зброя, спортивна зброя (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці, мисливська нарізна, гладкоствольна чи комбінована), то у період воєнного стану дозволено її використовувати для відсічі агресора (ст. 4 Закону).

(!!!) Ст. 5 Закону передбачає, якщо зброю застосовано проти агресора в рамках цього Закону, то цивільні особи не несуть відповідальності.

ВИСНОВОК: У період воєнного стану, цивільні особи мають прирівняні права до військового на отримання та застосовування зброї проти дій агресора і про що звільнені від відповідальності, а по закінченню воєнних дій зобов’язані її здати до органів поліції протягом 10 днів.

 

Матеріал по темі: «Загальні заходи правового режиму в умовах воєнного стану»

 

«НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR»; «НІ ВІЙНІ», «НЕТ ВОЙНЕ»,  «NO WAR» 

 


Підвищення кваліфікації Адвоката 2023 р.

Сертифікат підвищення кваліфікації Адвоката 2023 р.