Виклик у судове засідання через офіційний вебсайт суду

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Підстави для виклику відповідача, третьої особи, свідка у судове засідання через офіційний вебсайт судової влади  Україні

29 листопада 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 369/5183/19, провадження № 61-3224св24 (ЄДРСРУ № 123410662) досліджував питання щодо особливостей та підстав для виклику відповідача, третьої особи, свідка у судове засідання через офіційний вебсайт судової влади  Україні.

Особи, які беруть участь у справі, згідно зі статтею 43 ЦПК України мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання (частини перша, третя та п`ята статті 128 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

У випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частини перша, друга та п`ята статті 130 ЦПК України).

Відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

(!!!) Системний аналіз вказаної норми процесуального права свідчить про те, що оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України не є належним способом виклику особи в судове засідання, навіть ухилення від явки, чи умисного неотримання судової повістки або коли вона деякий час дійсно відсутня за місцем проживання (чи роботи) за будь-яких причин (відрядження, хвороба, знаходження на заробітках тощо), - такий виклик здійснюється лише у разі, коли фактичне місце проживання або місцезнаходження особи невідоме.

Отже,  повідомлення сторони через офіційний веб-сайт судової влади України не є належним повідомленням про розгляд справи, оскільки його зареєстроване місце проживання відоме (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 521/4328/16-ц (провадження № 61-2133св22), від 15 червня 2022 року у справі № 369/9386/17 (провадження № 61-18689св21).

Окрім цього, надіслання судом судової повістки у виді смс-повідомлення на мобільний номер телефону не вважається належним повідомленням відповідача про розгляд справи, передбаченим для такої ситуації законом.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 666/6309/13-ц (провадження № 61-1121св22), від 10 листопада 2022 року у справі № 440/222/19 (провадження № 61-8993св22), від 31 січня 2023 року у справі № 693/812/21 (провадження № 61-11611св22) та 08 травня 2023 року у справі № 201/9898/19, провадження № 61-12531св22 (ЄДРСРУ № 110749236).

ВИСНОВОК: Отже, відповідача, третю особу та свідка не можна викликати до суду за правилами частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, якщо його місце проживання відоме.

В такому випадку, оголошення про виклик розміщене на офіційному вебсайті суду, не підтверджує належне повідомлення відповідача, третю особу або свідка про дату, час і місце судового засідання.

 

 

Матеріал по темі: «Особливості направлення та отримання судових повісток»

 

 

 

 

Теги: судова повістка, вручення судової повістки, закінчення терміну зберігання, інші причини не вручення поштового відправлення, повідомлення, судове рішення, направлення судового рішення, сторона по справі, оскарження рішення суду, судова практика, Адвокат Морозов

Повернення рекомендованих листів з відміткою "інші причини" або «за закінченням терміну зберігання»

Адвокат Морозов (судовий захист)

Наслідки повернення кореспонденції суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини»

03 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 751/680/18, адміністративне провадження №К/9901/61908/18 (ЄДРСРУ № 88575406) досліджував питання щодо наслідків повернення кореспонденції суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини»

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зроблений висновок, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, згідно з частиною першою статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою "інші причини", така відмітка не передбачена як підстава невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.

Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12  грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 та від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18 та постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року в справі №814/1469/17 (ЄДРСРУ № 87901024).

Верховний Суд вважає, що невручення поштового відправлення з відміткою "інші причини", не може свідчити про обізнаність позивача щодо його існування та як наслідок, виконати вимоги ухвали у встановлений судом строк.

Окрім цього, щодо повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», то така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.

Наприклад, 01 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 0818/9696/2012, провадження № 61-16706св19 (ЄДРСРУ № 88574954) вказав, що надіслана судом судова повістка про розгляд справи, адресована стороні, повернулася до суду з відповідною відміткою поштової установи про неможливість вручення поштового відправлення з зазначених підстав, а саме: «за закінченням терміну зберігання», а отже це є не належним доказом інформування сторони про час і місце розгляду справи.

Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц (26 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 617/1674/13-ц, провадження № 61-32002св18, ЄДРСРУ № 88546264).

Матеріал по темі: «Особливості (не) вручення судової повістки»

Теги: судова повістка, вручення судової повістки, закінчення терміну зберігання, інші причини не вручення поштового відправлення, повідомлення, судове рішення, направлення судового рішення, сторона по справі, оскарження рішення суду, судова практика, Адвокат Морозов