Зупинення роботи
підприємства у зв’язку із порушеннями правил та норм пожежної і техногенної
безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей
29
квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
826/11480/17, адміністративне провадження №К/9901/6032/19 (ЄДРСРУ №
88986427) досліджував питання щодо зупинення роботи підприємства у зв’язку із
порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу
життю та здоров`ю людей.
Приписами
частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної
влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти
лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією
та законами України.
Правові
та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного
нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів
державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та
відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду
(контролю) регламентовані Законом України «Про основні засади державного
нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №
877-V.
Згідно
зі статтею 1, частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону № 877-V
державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних
органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних
органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих
державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи
державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо
виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами
господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості
продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення,
навколишнього природного середовища.
Заходи
державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються
у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених
законом.
Для
здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду
(контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування
суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет
перевірки.
На
підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення)
на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником
органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу)
або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням
прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
На
підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого
виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за
наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва
(виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг
звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до
адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування
орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня
завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис,
розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під
час здійснення заходу.
Частиною
першою статті 55 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України)
передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта
господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів
господарювання.
Статтею
64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який
здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений
організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог
законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної
безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний
орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та
пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої
територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського
(Автономної Республіки Крим) значення.
До
складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у
сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:
органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду
у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та
інші структурні підрозділи.
Згідно
зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює
державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний
нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок
відповідно до закону.
У
пункті 12 частини першої статті 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень
центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері
техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду
щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення
до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та
пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць,
експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин,
механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у
тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної
продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці
порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно
до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог
законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю
та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який
здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються
до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді
повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв,
виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих
приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів
протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
У
пунктах 1, 2 частині першій, частині другій статті 70 КЦЗ України закріплено,
що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює
державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного
суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового
зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць,
експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими
нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог
пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час
будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
(!!!) Повне або часткове зупинення роботи
підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин,
механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг
здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
У
постанові Верховного Суду від 18.09.2018 по справі №826/12258/14
зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом,
обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють
загрозу життю та/або здоров`ю людей.
При
цьому, згідно з п.35-36 постанови Верховного Суду від 28.02.2019 по справі №810/2400/18, недодержання суб`єктами
господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до
невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику
завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних
прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику
виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно
до п.41 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 по справі №2040/6351/18, законодавець пов`язує настання
реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть
призвести до займання та розповсюдження вогню.
У
п.48 постанови Верховного Суду від 04.06.2019 по справі №809/443/16 та п.45 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 по
справі №2040/6351/18 зазначено, що посилання
позивача на те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчить про
минування загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав
для застосування відповідних заходів реагування.
Верховний
Суд у п.55 постанови від 03.04.2020 по справі №806/77/18
зазначив, що необладнання приміщень закладу системою протипожежного захисту,
незабезпечення приміщення системою оповіщення людей про пожежу за об`єктивним
критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки
стосуються, зокрема, протипожежних норм.
Відповідна
правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 в справі № 814/2356/17, від 07.08.2019 в справі № 810/1820/18.
Верховний
Суд у п.33 постанови від 31.03.2020 у справі №160/998/19
вказав: "Оскільки порушення пожежної безпеки не були усунуті в повному
обсязі, а ті, які залишились, можуть створювати загрозу життю або здоров`ю
учнів та персоналу навчального закладу, суди попередніх інстанцій дійшли
обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування заходів
реагування".
Системний
аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою
для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна
наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної
безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення
компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і
техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3)
наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації
приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з
надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у
відповідному приміщенні.
При
цьому, обов`язок щодо забезпечення виконання вимог законодавства у сфері
техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно
від того, чи є він власником або користувачем відповідного об`єкта. Виникненню
такого обов`язку кореспондує здійснення господарської діяльності за відповідною
адресою.
Разом
з тим, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення
роботи підприємств суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають
враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням,
які виникли і тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також
дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними
інтересами.
Аналогічні
правові висновки викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у
складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7073/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18.
Окрім
цього слід вказати, що все ж таки застосування заходу реагування після
з`ясування того факту, що зазначені в акті перевірки порушення усунуті, втрачає
той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його
застосування.
З
цього питання Верховний Суд неодноразово формував правовий висновок про
наявність реальної загрози саме на момент ухвалення рішення судом, адже
зупинення роботи підприємства - це крайня необхідність під час існування
загрози а не постфактум, адже такий захід не є покаранням, а є превентивним
заходом. (Постанова Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі №819/1850/17, яка підтримана Верховним судом 19
березня 2020 року у справі № 140/2323/19,
адміністративне провадження №К/9901/3439/20 (ЄДРСРУ № 88305332).
ВИСНОВОК: В разі виявлення порушень, у зв’язку із
порушеннями підприємствами правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що
створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зупинення роботи останніх
здійснюється виключно за рішенням суду і є крайньою необхідністю, лише у
зв’язку з НЕУСУНЕННЯМ виявлених недоліків.
Матеріал по темі: «Охорона праці: зупинення роботи підприємства це крайня необхідність»
Теги:
зупинення роботи підприємства, порушення правил пожежної і техногенної безпеки,
загроза життю людей, виявлення порушень, перевірка пожежної безпеки, усунення
недоліків, покарання, пожежна безпека, судова практика, ДСНС, Верховний суд,
Адвокат Морозов
