Адвокат Морозов (судовий захист)
Можливість закриття апеляційного провадження, як
помилково відкритого, за наявності ухвал про відкриття апеляційного провадження
та поновлення строку на апеляційне оскарження
10 вересня 2025 року Велика Палата Верховного Суду в
рамках справи № 601/485/23,
провадження № 14-139цс24 (ЄДРСРУ № 130793820) досліджувала питання щодо
закриття апеляційного провадження, як помилково відкритого.
Процесуальним законом визначено алгоритм дій суду при
надходженні апеляційної скарги, зокрема щодо перевірки відповідності її форми і змісту вимогам
закону та дотримання визначених законом процесуальних строків оскарження
судових рішень, вирішення питання про поновлення цих строків, за умов наявності
поважних причин їх пропуску. Процесуальними наслідками такої перевірки є: поновлення
строку на апеляційне оскарження (у разі пропуску строку з поважних причин за
наявності відповідного клопотання) та відкриття апеляційного провадження у
справі (статті 354, 359 ЦПК України), відмова у відкритті апеляційного
провадження (з підстав, передбачених статтею 358 ЦПК України), повернення
апеляційної скарги (стаття 185, частина п`ята статті 357 ЦПК України).
Правові норми та судова практика підлягають
застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними
для учасників цивільного обороту в Україні.
Згідно з конституційним принципом, закладеним у
частині другій статті 19 Конституції України, суд як державний орган і суб`єкт
публічного права зобов`язаний «...діяти лише на підставі, в межах повноважень
та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Ключовим елементом принципу правової визначеності є
однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і
послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти
(учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку
таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Принцип правової визначеності застосовується не лише
щодо сторін, але й щодо національних судів [«Дія 97» проти України (Diya 97 v.
Ukraine), № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року].
У справах «Осман проти Сполученого Королівства» та
«Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції
щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі
встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й
обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладному руху в судовому процесі.
Поняття «суд, встановлений законом» стосується не лише
правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його
діяльність (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і
Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04).
ЦПК України встановлює повноваження, якими наділені
суди кожної з інстанцій при прийнятті скарг (заяв) та розгляді справ по суті.
Так, статтею 362 ЦПК України визначено перелік підстав закриття апеляційного провадження.
До таких підстав процесуальне законодавство відносить
випадки, якщо: 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала
апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком
випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не
підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано
особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття апеляційного
провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом
питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що
судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої
особи не вирішувалося.
(!!!) Зазначена норма не передбачає можливості закриття апеляційного провадження
з підстави його помилкового відкриття.
Таке процесуальне порушення, як безпідставне
поновлення строку на апеляційне оскарження, є самостійною підставою для
скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду по суті спору, так
і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і
відкриття апеляційного провадження.
Так, відповідно до вимог статей 389, 406 ЦПК України
ухвали суду апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне
оскарження судових рішень, про відкриття апеляційного провадження підлягають
касаційному оскарженню разом із рішенням суду по суті спору, скарги на такі
ухвали включаються до касаційної скарги на відповідну постанову апеляційного
суду і розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на
постанови суду апеляційної інстанції.
Тобто така процесуальна помилка усувається у спосіб, визначений
процесуальним законом, зокрема в порядку перегляду судових рішень у касаційному
порядку.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у випадку,
коли після відкриття апеляційного провадження та поновлення строку на
апеляційне оскарження судового рішення, суд установить, що процесуальний строк
був поновлений на підставі наданих заявником недостовірних (неправдивих)
відомостей (зокрема про дату отримання копії оскаржуваного рішення) і такі дії
спрямовані на неправомірне отримання процесуального права на апеляційне
оскарження поза межами встановлених законом строків.
(!) Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням
процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства,
зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є
чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для
вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або
нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших
аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання
розгляду справи.
Повноваження суду апеляційної інстанції вичерпним
способом визначені та врегульовані процесуальним законом. Надання повноважень
суду апеляційної інстанції на ухвалення певних процесуальних рішень з підстав,
не передбачених процесуальним законом, є порушенням принципу законності, який
полягає в обов`язку суду неухильно дотримуватися у своїй діяльності приписів
Конституції та законів України.
Ненадання певних повноважень суду апеляційної
інстанції не можна розцінювати як прогалину у праві, що виключає можливість формулювання
судом правила поведінки, яке розширює повноваження апеляційного суду в
неправовий спосіб.
Принцип інстанційності покладений в основу побудови
судової системи в Україні, а очевидна відмінність у призначенні суду
апеляційної інстанції та суду касаційної інстанції впливають на те, що суд
апеляційної інстанції не має повноважень для закриття апеляційного провадження
як помилково відкритого.
ВИСНОВОК: У апеляційного суду відсутнє право закривати апеляційне провадження як
помилково відкрите за наявності ухвал про відкриття апеляційного провадження та
поновлення строку на апеляційне оскарження.
Матеріал по темі: «Апеляційне
оскарження ухвал суду першої інстанції які не визначені в Кодексі»
Теги: апеляційне
оскарження, ухвала про відкриття, закриття провадження, помилкове відкрите, повноваження
суду, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
