Адвокат Морозов (судовий захист)
Підтвердження
обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків: зобов’язання
контролюючого органу зі сплати судового збору
09
вересня 2020 року Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі
Верховного Суду в рамках справи № 640/14486/19,
адміністративне провадження № К/9901/31306/19 (ЄДРСРУ № 91444723) досліджував
питання щодо обов’язковості сплати судового збору контролюючим органом при
підтверджені адміністративного арешту майна платника податків.
Спір
по даній категорії відноситься до термінових адміністративних справ, розгляд
яких здійснюється у порядку, передбаченому §2 «Розгляд окремих категорій
термінових адміністративних справ» глави 11 КАС України.
Частина
перша статті 269 КАС України передбачає, що у справах, визначених статтями
273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява
та відзив на позовну заяву (відзив).
Так,
згідно з пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах
за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом
повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження
обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
(!!!) З урахуванням наведеного, подана до суду
органом доходів і зборів заява
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника
податків є особливою формою позовної заяви.
Відповідно
до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ
про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які
підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до
закону.
Частиною
другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок
його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно
з частиною першою статті 1 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про
судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір - збір, що справляється на
всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами
документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим
Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За
змістом частини першої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за
подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним
законодавством.
Таким
чином, сплата судового збору здійснюється за подання до суду як позовної заяви,
так і іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, а отже і за
подання заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна
платника податків.
Серед
визначених у частині другій статті 3 Закону № 3674-VI заяв (у тому числі і
позовних) та скарг, за подання яких судовий збір не справляється, відсутня
заява органу доходів і зборів про підтвердження обґрунтованості
адміністративного арешту майна.
Крім
того, органи доходів і зборів не належать до суб`єктів, визначених у статті 5 Закону
№ 3674-VI, звільнених від сплати судового збору.
Системний
аналіз вищенаведених положень у сукупності дає підстави для висновку про те, що
умовою реалізації права органу доходів і зборів на подання до суду заяви про
підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків
у порядку, встановленому статтею 283 КАС України, є долучення до такої заяви
документа про сплату судового збору.
Аналогічна
правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 17
березня 2020 року у справі №1.380.2019.004760
та у постанові від 3 квітня 2020 року у справі №1.380.2019.003732.
За
змістом частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що
позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього
Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення
позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху
зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може
перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без
руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з
підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій
ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити
(доплатити).
Згідно
з частиною третьою статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини
другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення
недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за
собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви
не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її
недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення
обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Таким
чином, несплата судового збору при поданні заяви, передбаченої пунктом 2
частини першої статті 283 КАС України, є підставою для постановлення судом
ухвали про залишення заяви без руху.
Водночас
при невиконанні вимог ухвали про залишення заяви без руху вона, в силу положень
процесуального законодавства, підлягає поверненню.
ВИСНОВОК: Контролюючий орган, який звернувся із
заявою до суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна
платника податків, є суб`єктом сплати судового збору, тобто зобов’язаний його
сплатити в обов’язковому порядку.
Аналогічна
правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 16 червня 2020 року у
справі № 560/3012/19, адміністративне
провадження №К/9901/31773/19 (ЄДРСРУ № 89868992).
Теги:
адміністративний арешт, арешт майна платника податків, визнання арешту
обґрунтованим, поза межами 96-годинного строку, підтвердження обґрунтованості
адміністративного арешту, судова практика, Адвокат Морозов
